Західний Донбас — вугільний район України , у межах Дніпропетровської і Харківської областей, частина Донецького кам'яновугільного басейну .
Схема розташування вугленосних районів Донецького басейну: 1 — Петриківський , 2 — Новомосковський , 3 — Петропавлівський , 4 — Південно-Донбаський , 5 — Покровський , 6 — Донецько-Макіївський , 7 — Амвросієвський , 8 — Торезько-Сніжнянський ; 9 — Центральний , 10 — Північно-західні окраїни Донбасу; 11 — Старобільська площа , 12 — Лисичанський ; 13 — Алмазно-Мар'ївський ; 14 — Селезнівський , 15 — Луганський , 16 — Краснодонський ; 17 — Ореховський ; 18 — Боково-Хрустальський ; 19 — Должансько-Ровенецький ; 20 — Міуський , 21 — Шахтинсько-Несвітаєвський ; 22 — Задонський , 23 — Суліна-Садкінський ; 24 — Гуково-Звєрєвський ; 25 — Червонодонецький ; 26 — Каменсько-Гундорівський ; 27 — Білокалітвенський ; 28 — Тадинський ; 29 — Міллєровський ; 30 — Цимлянський .
Виявлено близько 40 пластів з робочою потужністю 0,6–4,6 м, що залягають на глибині 400–1800 м. Вугілля високоякісне, легко збагачується. Західний Донбас розвідано у 50-60-х роках XX ст.
Головними центрами Західного Донбасу є Павлоград , Тернівка , Першотравенськ .