Задільське (Мукачівський район)
Населений пункт / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Задільське (Мукачівський район)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Заді́льське — село в Україні, у Мукачівськjve районі Закарпатської області.Входить до складу Нижньоворітської сільської громади.
село Задільське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Нижньоворітська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA21040190070014726 |
Основні дані | |
Населення | 415 |
Площа | 0,766 км² |
Густота населення | 541,78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89130 |
Телефонний код | +380 3136 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°45′53″ пн. ш. 23°04′03″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
459 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89130, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Нижні Ворота, вул.Центральна,114 |
Карта | |
Мапа | |
Церква св. Василя Великого. Початок XX ст.
У 1733 р. в селі згадують дерев'яну церкву св. Миколи з одним дзвоном, яку збудував тодішній священик Федір Задільський.
Пізніше згадка про дерев'яну церкву трапляється в 1870 р. Відомо, що попередня церква згоріла, зайнявшись від свічки, а на її місці нині споруджено школу. Теперішня церква подібна загальними рисами до інших дерев'яних церков верхів'я Латориці, але на відміну від них, має два зруби, а не три. Споруда з ялинових брусів стоїть на стрімкому схилі над селом біля нового цвинтаря. Довкола відкривається чудова панорама Карпат.
На жаль, дахи та опасання церкви і дзвіниці оббито залізом ще в середині 1920-х років. Зруби оббито ґонтом і пофарбовано.
У інтер'єрі бабинець і нава утворюють один об'єм, перекритий коробовим склепінням та умовно розділений вертикальним різьбленим брусом, що закінчується дещо нижче вікон. Михайло Мумряк розповідає зі слів свого батька, що в 1884—1885 роках у дзвіниці встановили три дзвони, а це непрямо вказує на час спорудження церкви.
Під час Першої світової війни селом пішла чутка, що дзвони візьмуть на переплавку. Люди зняли їх і заховали, а після війни знайшли лише два дзвони. У 1923 р. встановили ще один дзвін з написом: «Дзвін Михайло» Георгій Прімич (Юрко Веречанський)", куплений чоловіком з Нижніх Воріт, що повернувся з Америки.