Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Грудневе повстання (каз. Jeltoqsan köterılısı, Желтоқсан көтерілісі), також Желтоксан — виступ молоді під антирадянськими гаслами в Алма-Аті, що була у той час столицею Казахської РСР, що відбулося 16 грудня 1986. В історичній літературі Казахстану дану подію називають «грудневими подіями». Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовими мітингами, в ході яких висувалися антирадянські і націоналістичні гасла.
Виступи почалися 16 грудня. Спершу групи казахської молоді вийшли на Нову (Брежнєва) площу столиці з вимогами скасування призначення Колбіна. Уряд у Москві передав справу МВС для розгону мітингу. У місті одразу було відключено телефонний зв'язок, ці групи були розігнані міліцією (операція «Заметіль»). Були зібрані загони спецназу з сибірського військового училища, а також солдати місцевого прикордонного училища. Усіх студентів стали жорстоко бити, війська використовували саперні лопатки, водомети, службових собак; стверджується також, що застосовувалися арматурний лом, сталеві троси.[1] Чутки про виступ на площі миттєво облетіли все місто.
Вранці 17 грудня на площу імені Л. І. Брежнєва перед будівлею ЦК вийшли вже натовпи молоді, «підбурювані націоналістичними елементами» . Плакати демонстрантів свідчили «Вимагаємо самовизначення», «Кожному народу — свій лідер!», «Не бути 37-му», «Покласти край великодержавному божевіллю!» Два дні тривали мітинги, обидва рази закінчуються заворушеннями. При розгоні демонстрації і для підтримки порядку в місті використовувалися робочі дружини.
В результаті розгону мітингів в Алма-Аті за даними КДБ КазРСР загинуло три людини, отримали тілесні ушкодження 11З7 осіб, серед яких тільки 365 були учасниками заворушень, а решта — співробітниками силових структур та випадковими жертвами погромників. Правоохоронні органи затримали близько 2200 учасників заворушень, серед яких понад 90 % були етнічними казахами. Студенти навчальних закладів Алма-Ати становили не менше половини затриманих, хоча основна маса учасників заворушень охарактеризована як «молоді робітники».
Виступ студентської молоді в Караганді відбувся 19-20 грудня 1986 року. Близько восьмої вечора 19 грудня студенти кількох вишів — приблизно 80-120 осіб — зібралися на площі імені Гагаріна. Потім рушили до Радянського проспекту, де їх розігнала міліція, а 83 особи затримали. 20 грудня студенти почали збиратися на площі біля обкому (близько 300 осіб). Зі службової записки: «…ніхто з них хуліганських дій не допускав». Проти студентів направили курсантів школи МВС. Серед протестувальників провели масові арешти. З вишів Караганди виключили 54 студентів, п'ятьох притягнули до кримінальної відповідальності.
Події грудня 1986 стали першими в СРСР масовим мітингом, у ході яких висували антирадянські й націоналістичні гасла. Небажання підкорятися рішенням центральної влади, відкрите невдоволення новим генеральним секретарем ЦК КПРС і проведеної ним політикою «зачистки кадрів» і, головне, нездатність центральної влади повністю взяти ситуацію під свій контроль, створили прецедент, яким скористалися інші сепаратистські й націоналістично налаштовані місцеві еліти по всьому СРСР.
16 грудня — День незалежності Казахстану.
У 2006 році, у день 20-річчя грудневих подій, Н. А. Назарбаєв відкрив монумент «Тәуелсіздік таңы» (Зоря незалежності), встановлений поруч із тією самою Новою площею. Дінмухамед Кунаєв помер у 1993 році у віці 82 років. Його іменем названо проспект та інститут в Алмати, а також проспект у центрі міста Астана, яка у 1997 році стала столицею.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
