Жебокрицький Віктор Андрійович
радянський історик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Жебокрицький Віктор Андрійович (нар. 2 травня 1906(19060502), Калинове — пом. 29 березня 1975, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1962), професор (1963).
Жебокрицький Віктор Андрійович | |
---|---|
Народився | 2 травня 1906(1906-05-02) Калинове |
Помер | 29 березня 1975(1975-03-29) (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | історик |
Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Науковий ступінь | Доктор історичних наук |
Аспіранти, докторанти | Гулевич Віктор Наумович Санцевич Анатолій Васильович Боєв Юрій Олексійович |
Нагороди |
Народився в селі Жидівська Гребля (нині село Калинове Таращанського району Київської області) в родині селянина. 1921 року закінчив семирічку. Працював у сільському господарстві, в лікарнях села Ківшовата та міста Білої Церкви. 1931 року, після навчання і складання іспитів на робітничому факультеті, був прийнятий на історичний факультет Київського університету, який закінчив 1934. Цього ж року вступив до аспірантури Київського університету.
1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Політика Німеччини на Балканах у 1912 р. в зв'язку з виникненням Балканської війни». Від 1941 — доцент Київського університету. Учасник Німецько-радянської війни 1941–1945. Від 1945 працював у Київському університеті та за сумісництвом (1947–1955) — старший науковий співробітник в Інституті історії АН УРСР.
1962 року захистив докторську дисертацію на тему: «Болгарія напередодні і в період Балканських воєн 1912–1913 рр.». Автор 150 наукових праць з історії Болгарії, Першого Інтернаціоналу, Паризької комуни 1871, революційних подій 1917 у Росії та слов'янських країнах, історії України, серії біографічних нарисів про Г. Димитрова, Д. Благоєва, А. Бебеля, Дж. Гарібальді. Під його керівництвом видано перший в Україні підручник «Історія південних і західних слов'ян» (К., 1966). Жебокрицький підготував понад 20 кандидатів і докторів наук.
Був членом редколегії «Українського історичного журналу» та багатьох наукових збірників.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», болгарським орденом «Кирила і Мефодія» 1-го ступеня, медалями.
Помер у місті Києві.