![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Serial_position.jpg/640px-Serial_position.jpg&w=640&q=50)
Ефект порядкового номера
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ефект порядкового номера — це тенденція людини найкраще пригадувати перший та останній предмет у серії, а ті, що в середині — найгірше.[1] Термін був запропонований німецьким психологом Германом Еббінгаузом на наслідками досліджень, які він провів на собі, та стосується того, що точність пригадування змінюється як функція від місця розташування предмету у послідовному переліку.[2] Коли людей просять пригадати перелік предметів у будь-якому порядку (довільне пригадування), люди мають схильність починати пригадування з кінця переліку, найкраще пригадуючи ці предмети (ефект нещодавності). А серед решти предметів, які йшли раніше, перші предмети у списку пригадуються краще і частіше, ніж ті, що в середині (ефект первинності).[3][4]
![Графік, що показує криву у формі підкови, яка створюється ефектом порядкового номера.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Serial_position.jpg/320px-Serial_position.jpg)
Однією з запропонованих причин ефекту первинності є те, що початкові предмети найбільш ефективно зберігаються у довготривалій пам'яті оскільки їм приділяється більша обробка (перший предмет повторюється сам, другий — разом з першим, третій — з першим та другим, і т. д.). Ефект первинності зменшується, коли предмети представляються дуже швидко, та збільшується, коли представлення іде повільніше. Довші переліки зменшують ефект нещодавності.[4]
Однією з теоретичних причин ефекту нещодавності є така: коли запитується пригадування, показані останніми предмети все ще присутні у короткочасній пам'яті. А предмети, які ні там, ні там (середні предмети) пригадуються найгірше. Додаткове пояснення ефекту нещодавності пов'язане з часовим контекстом: якщо опитування відбувається одразу після повторення, поточний часовий контекст може слугувати як підказка для пригадування, тому вважається, що більш недавні предмети мають бйльшу ймовірність бути пригаданими, ніж ті, які вивчались у іншому часовому контексті (раніше у переліку).[5] Ефект нещодавності знижується, коли людині дається заважаюче завдання. Такі завдання стосуються короткочасної пам'яті, і якщо така відволікаюча активність триває більше 15-30 секунд, можуть повністю скасувати ефект нещодавності.[6] Крім того, коли пригадування відбувається безпосередньо після тесту, ефект нещодавності постійний, незалежно від довжини переліку,[4] або швидкості презентації предметів переліку.[7]
Люди з амнезією, а саме з поганою здатністю формувати постійні довготривалі спогади, не демонструють ефекту первинності, але підвладні ефекту нещодавності, якщо пригадування відбувається безпосередньо після дослідження.[8] Люди з хворобою Альцгеймера демонструють знижений ефект первинності, та як правило не мають ефекту нещодавності при пригадуванні.[9]