Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Експорт революції — дії революційних урядів, спрямовані на поширення революційних ідей на територію інших країн. Прикладом експорту революції були наполеонівські війни.
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (січень 2018) |
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (січень 2018) |
У 20 столітті спроби експорту революції здійснювала більшовицька Росія після революції 1917-го. Задачам експорту революції й перетворення її у світову, служило, наприклад, створення Комінтерну. Куба після Кубинської революції намагалася поширити революційні ідеї в інші країни Латинської Америки. Іншим прикладом була діяльність уряду Ірану, спрямована на поширення ісламської революції у 1980-их[1].
Радянська Росія в кінці 20-их років прийняла доктрину побудови соціалізму в окремій країні й засудила спроби експорту революції, і, зокрема, теорію перманентної революції Троцького. Відтоді офіційна радянська ідеологія зображала теорію експорту революції як ідеалістичну теорію, що ігнорує об'єктивні закономірності суспільного розвитку, передбачає, що процеси соціальної революції можуть виникати спонтанно або за зовнішнім примусом. Стверджувалося, що така сучасна філософська система, як історичний матеріалізм, відкидає теорію експорту революції як надуману і ненаукову. Стверджувалося також, що теорія експорту революції приписується марксистам для обґрунтування практик придушення силою зброї або підкупом демократичних, народних та інших визвольних рухів і революцій, тобто для обґрунтування експорту контрреволюції. Таким чином теорія і «практика» експорту революції засуджувалася як реакційна.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.