Драч Едуард Валерійович ( 6 квітня 1965, Кривий Ріг) — український бандурист, поет, бард, рок-музикант.
Коротка інформація Едуард Валерійович Драч, Основна інформація ...
Закрити
Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Драч.
Кобзар, бандурист та лірник. Лікар за фахом. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1988) та музичну школу за класом скрипки. З 1988 року учасник театру "Не журись!". У 1989–93 мешкав у Черкасах, від 1994 — у Києві. Бард, лауреат всеукраїнських фестивалів. На фестивалі «Червона Рута-1989» став лауреатом першої премії серед співців з піснями "Із полону, з-під Ізмаїлу"", "Небо України", "Про хохла Придурченка", "Шапка Мономаха". Виконавець та реконструктор традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі вересаївської кобзи, старосвітської бандури та колісної ліри. Виконавську школу почав опановувати з 1988-го вивчаючи дослідження М. Лисенка та інших музикознавців.
Значну частину репертуару становлять авторські псалми та фолк — «запорозькі пісні», козацькі псалми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псалми та канти, духовна та світська лірика. В спільноті Київського кобзарського цеху (1988). Основний творчий напрямок: авторська пісня (автор слів та музики). Серед стилістики: сучасна балада та романс, традиційне кобзарство, рок. У 2007–08 виступав у складі гурту «Рутенія» як гітарист і вокаліст («Неопалима купина»).
А з 24 лютого 2022 року – офіцер, боєць 112-ї бригади територіальної оборони Збройних сил України. "Хто добре знає історію – того не мали б здивувати ні навала російських військ, ні ті звірства, які вони коїли на окупованих територіях, ні наполегливе бажання росіян стерти все українське з лиця землі. Бо все це в нашому минулому вже було" - каже Едуард Драч. “Я взагалі дивуюся, як ми там вижили”: Едуард Драч – боєць тероборони, поранений біля телевежі, медик і бард із “Червоної рути”''.
- Почесне звання «Заслужений працівник культури України»[1]
- Орден «За заслуги» ІІІ ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]
- CD-альбом «Про славу і багатство» (Наш Формат),2011
- CD-«двотомник» «Хто живий» гурту Рутенія, (Наш Формат),2011
- Запис пісень для альбому гурту Рутенія «Неопалима купина» (Наш Формат,2007)
- Едуард Драч КАТАРСИС., — К. «Смолоскип» 2007, ISBN 978-966-8499-60-9,
- «Казки Лірника Сашка» (музичний супровід, спів) «СамеТак»,2003,2006
- «Пісні Барикад. Дух не згасає, дух не вмира!» Проект Олега Скрипки «Українське Музичне Видавництво»2005
- «Кто кріпко на Бога уповая» ПСАЛЬМИ ТА КАНТИ, Київський кобзарський цех(співучасть y проекті), («Оберіг ХХІ»,2003)
- «Небо України» МС, CD-extra, — «САМЕ ТАК!»,2002
- «Едуард Драч. Власні пісні», магнітоальбом, 1996
- «Гітара у вільний час. Посібник для перших кроків» (з навчальною касетою) видання автора за підтримки «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Івана Малковича,1995
- «Пісні Козацького Краю» — Магнітоальбом «Zen Records&NerveTM»1994
- Магнітоальбом «Едуард Драч і Ніна Матвієнко», «Студія Лева»1990
- Касети переможців І фестивалю «Червона Рута», «Кобза», КОВ-003 КОВ-004,1989
- Віддайте мову Пісня, Едуард Драч
- Не лиш герої на землі зростають
- Є у Вітчизни і такі сини
- Котрим ота Вітчизна й не святая
- Святі їм тільки гроші та чини
- Такий глаголить Я - слуга народу
- Але народу тим цей служить друг
- Що нишком нищить мову й краю вроду
- Народ свій обертаючи на слуг
- Такий уже і в селах рідне слово
- З останніх сил старається добить
- A нащо їм історія і мова
- Bсім тим, кого призначили в раби
- Віддайте мову
- Не прохання а наказ
- Віддайте мову
- Прорубайте в серці лід
- Віддайте мову
- Й не колись, а в цей ж час
- Лиш мовою живий
- Козацький рід
- Нелегко було мову в нас забрати
- Котра корінням в батьківській землі
- Сам хан Батий не зміг її стоптати
- Проте, народу слуги, - все змогли
- Вони зробили з неї непрестижну
- Забравши від усіх життя основ
- Нас спонукали кожним днем і тижнем
- До зради найспівучішої з мов
- Нам пильність присипали побрехеньки
- Що ми в тій зраді майже рай знайшли
- Ой, встаньте, козаченки й хмельничанки
- Хто ми для них? Прості аборигени
- Але в цім слові величезний зміст
- Бо в землю повростали наші гени
- Й то навіть крізь асфальт великих міст
- Хазяїн хто? Чиновничі конклави
- Чи ти, абориген землі ції
- Це скаже бій, хоч може й не кривавий
- Але навряд чи легший із боїв
- Ми в тім бою ще скажем своє слово
- Про Чорну Биль, про Чернівці і Крим
- Та головне - відвоювати мову
- У котрій глас народу крізь віки
- Віддайте мову
- Не прохання а наказ
- Віддайте мову
- Прорубайте в серці лід
- Віддайте мову
- Й не колись, а в цей ж час
- Лиш мовою живий
- Козацький рід
- Брати! На нас ви не дивіться скоса
- За своє кровне бій іде у нас
- Сьогодні в нас косою мову скосять
- А завтра косарі підуть на вас
- Це буде кращий в світі братства прояв
- Коли у пісню зіллються слова
- І стане брат за брата рідну мову
- Й хор тисячоголосий заспіва
- Віддайте мову
- Не прохання а наказ
- Віддайте мову
- Прорубайте в серці лід
- Віддайте мову
- Й не колись, а в цей ж час
- Лиш мовою живий
- Козацький рід
.jpg)
Україна
Файли у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
