Дюбель
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дю́бель (нім. Dübel), або а́нкер (нім. Anker, буквально — «якір») — кріпильний виріб, конструктивний елемент, який використовується для закріплення гвинтів, шурупів чи цвяхів в матеріалах, непридатних або малопридатних до цього безпосереднього (бетон, цегла тощо). Сам дюбель утримується в конструкції за допомогою сили тертя. З деякого часу елементи зв'язку і зміцнення, дюбелі і гвинт (шуруп) об'єднують в одне ціле і використовуються передусім для значних навантажень.
Дюбелі випускаються різних розмірів, визначальним є діаметр дюбеля (і відповідно необхідний отвір), виміряний в міліметрах. Найпоширенішим матеріалом для виготовлення дюбелів є поліамід, крім того може виготовлятися із загартованої сталі (ст50, ст60, ст70) і мати настановну (напрямну) шайбу для центрування. Для забивання дюбелів використовують спеціалізовані переносні піротехнічні інструменти (будівельно-монтажний пістолет тощо). Для демонтажу довбають хрестом (з чотирьох боків), у складних випадках збільшуюючи діаметр забою за допомогою дрилі з відповідною до поверхні насадкою, та виймають застосувуючи пасатижі.