![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Dopamine-3d-CPK.png/640px-Dopamine-3d-CPK.png&w=640&q=50)
Дофамін
хімічна сполука / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Дофамін?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Дофамі́н або допамі́н (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол) — нейромедіатор, нейромодулятор[en] та гормон з групи катехоламінів, який в мозку тварин передає емоційну реакцію мотивації та задоволення, і відповідає за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність. За хімічною структурою дофамін є моноаміном, синтезованим з амінокислоти тирозину.
Дофамін | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Систематична назва | 4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол |
Інші назви | Допамін, ДА |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 51-61-6 |
PubChem | 681 |
Номер EINECS | 200-110-0 |
DrugBank | DB00988 |
KEGG | D07870 |
Назва MeSH | D004298 |
ChEBI | 18243 |
Код ATC | C01CA04 |
SMILES | C1=CC(=C(C=C1CCN)O)O |
InChI | InChI=1S/C8H11NO2/c9-4-3-6-1-2-7(10)8(11)5-6/h1-2,5,10-11H,3-4,9H2 |
Номер Бельштейна | 1072822 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C8H11NO2 |
Молярна маса | 153,18 г/моль |
Зовнішній вигляд | тверда, біла порошкоподібна з характерним запахом речовина |
Густина | 1,26 г/см³ [джерело?] |
Тпл | 128 °C [джерело?] |
Розчинність (вода) | 60 г у 100 мл води [джерело?] |
Кислотність (pKa) | 8,93 [джерело?] |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Функціонально дофамін регулює спектр фізіологічних і когнітивних процесів, надаючи свій вплив через складну мережу рецепторів і нервових шляхів. Однією з його головних ролей є модуляція мотивованої винагородою поведінки, сприяння почуттю задоволення, підсилення поведінки та мотивації. Крім того, дофамін впливає на руховий контроль, сприяючи плавним і скоординованим рухам, і бере участь у навчанні, пам’яті та уважності. Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — мозок людини, що закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час очікування споживання приємної на смак їжі чи очікування певної іншої винагороди.
Значення дофаміну виходить за межі його позитивних властивостей — дисрегуляція або дисбаланс функції дофаміну пов’язані з різними неврологічними та психіатричними станами. Хвороба Паркінсона, що характеризується руховими порушеннями, виникає внаслідок втрати нейронів, що виробляють дофамін, у певній області мозку. Вживання речовин, що викликають залежність: алкоголь, нікотин чи кокаїн, тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. У тих, хто має депресію, його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до сповільненості та загальмованості когнітивних процесів в мозку людини, скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.
Дія дофаміну опосередковується кількома підтипами рецепторів, розподілених по всьому мозку. Ці рецептори, класифіковані як D1-подібні та D2-подібні рецептори, сприяють різноманітному впливу дофаміну на пізнання, емоції та поведінку. Окрім нейромедіаторних властивостей у центральній нервовій системі, дофамін діє як гормон. Він здійснює специфічний вплив на функцію серцево-судинної системи — підвищує систолічний артеріальний тиск в результаті стимуляції α-адренорецепторів, збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-адренорецепторів, збільшує серцевий викид і частоту серцевих скорочень. Також дофамін спричиняє дилатацію судин нирок, збільшує діурез та натрійурез, підвищує синтез простагландинів тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію підшлункової залози.