Домен (володіння)

Доме́н (від лат. dominium — володіння) — у середньовіччя частина володінь короля або володіння будь-якого феодала, на яких вони вели власне господарство.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Домен.

Як правило, домен включав різні населені пункти, укріплення, земельні ділянки, пасовища та ліси. Не була винятком територіальна роздрібненість володінь, коли окремі області домену перебували в різних районах країни. Свої домени були у герцогів, графів, баронів й інших феодалів. Домен короля міг і не бути найбільшим феодальним володінням у країні, яскравим прикладом чого є домен короля Франції за часів перших королів з династії Капетингів.

Див. також:

• Королівщина
• Домен короля Франції
• Коронні володіння

Посилання

• Домен [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Домен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.