Loading AI tools
пісня на слова українського поета-романтика Михайла Петренка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка[1][2][3][4]. Є однією з двох перших пісень, що були виконані у космосі (12 серпня 1962 року на радянських космічних кораблях «Восток-3» та «Восток-4» першим українським космонавтом Павлом Поповичем та його чуваським колегою Адріяном Ніколаєвим[5][6][7]). За 55 років після першого виконання у космосі української пісні, що нею була улюблена пісня видатного українського конструктора Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», 12 серпня 2017 року було ініційовано впровадження цього дня Дня української пісні[8].
«Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня Гмиря Борис Романович, Козловський Іван Семенович, Жадан Іван Данилович, Солов'яненко Анатолій Борисович, Юрій Гуляєв і Іванов Андрій Олексійович | ||||
Мова | українська | |||
Автор слів | Петренко Михайло Миколайович | |||
Композитор | Александрова Людмила Володимирівна | |||
| ||||
Вперше вірш Михайла Петренка, що починався словами «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» подано Олександром Корсуном в поетичній збірці «Снjпъ»[9] 1841-го року, де він мав первісну назву «Недоля».
Вдруге вірш з'явився в циклі «Небо» в «Южном русском зборнике»[10], підготовленому й виданому 1848-го року Амвросієм Метлинським. Друга редакція вірша практично не відрізнялася від першої.
1876-го року думу надруковано у львівській «Правді»[11] в рубриці «З недрукованих ще поезій Тараса Шевченка». Згаданий текст знайдено в альбомі Тараса Шевченка, куди Кобзар інколи записував вірші, що йому були до вподоби. Це і спричинило літературну помилку, яку на сторінках львівського журналу «Зоря» 1887-го року, виправив Олександр Кониський. Але дехто і сьогодні помилково вважає Тараса Григоровича Шевченка автором цього вірша.
Версія 1841 року[9] | Версія 1848 року[10] | Версія, приписана Т. Шевченку[11] |
---|---|---|
В минуту жизни трудную
Тѣснится въ сердце грусть… Лермонтовъ.
|
Дuвлюся на небо, та й думку гадаю, |
Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю: (З рукопису 1848-го року)
|
Третю публікацію відомого вірша, що здійснено ще за життя автора, подано в книжці «Holos na holos dlia Halyčyny» (початок квітня 1861)[12]. В збірці надано дві поезії Михайла Петренка (без згадки прізвища автора), одна з них має назву «Dumka (nedolia.)»:
Беручи до уваги деякі невеличкі розбіжності, поданий текст збігається з віршем Михайла Петренка з збірки «Сніпъ».
Усі відомі версії вірша «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» доступні на сайті «Дивлюсь я на небо»[13], а деякі — у книзі «Михайло Петренко: Життя і творчість»[14], що вийшла в Києві з нагоди 196-ї річниці народження поета (2013).
Покладена на музику Людмилою Александровою[15] (про що згадано, наприклад, в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»[16]).
Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба вдало обробив пісню Людмили Александрової «Дивлюсь я на небо…» для голосу та фортепіано.
Вірш «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» перекладено багатьма мовами. Ці переклади створили Рауль Чілачава (грузинською), Мрідула Гош (бенгальською), Левон Блбулян (вірменською), Антон Паперний (івритом), Юко Янаі (японською), Марсель Салімов і Сергій Дзюба (татарською), Андрій Гевка (словенською), Димитр Христов (болгарською) й інші відомі у світі поети і перекладачі[17].
Восени 2017 року вийшла у світ книжка «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу»[18], яка увібрала в себе 24 переклади — всі відомі на час видання. Перша презентація книжки відбулася у Лебедині, під час урочистих заходів на честь 200-річчя з року народження Михайла Петренка[19]. Грецькою мовою переклала Оксана Терещенко.[20] Автор перекладу чеченською мовою — Тамара Сангарієва.[21]
1949 року у СРСР святкували 70-річчя з дня народження Сталіна. На інтернаціональні свята до Москви зібрались представники багатьох країн. Був серед запрошених і Мао Цзедун, як голова уряду молодої Китайської Народної Республіки.
Після урочистого засідання, присвяченого ювілею, відбувся офіційний ювілейний концерт. Наступного дня був ще один концерт в Георгієвській залі Великого Кремлівського палацу для членів Політбюро та гостей ювіляра, на якому відомий співак Дмитро Гнатюк, тоді студент Київської консерваторії (клас Паторжинського), виконав дві пісні. Одна з них була «Дивлюсь я на небо…».[22]
12 серпня 1962-го року в космічний політ з Байконуру стартував корабель «Восток-4», на борту якого був перший космонавт українського походження Павло Попович. Впродовж сеансу радіозв'язку в Центрі управління польотами був присутній Сергій Корольов, також за походженням українець. У космосі Павло Попович заспівав пісню «Дивлюсь я на небо…», начебто для Корольова і знаючи, що пісня йому до вподоби.[22]
Таким чином, «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала у космосі[23].
12 серпня 2017 року — з нагоди 55 річниці космічного польоту Павла Поповича — редакція інтернет-видання «Український інтерес» виступила з ініціативою запровадження у цей день («коли українська пісня уперше прозвучала на цілий Всесвіт») свята української пісні[24].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.