![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Hnizdovsky_Easter.gif/640px-Hnizdovsky_Easter.gif&w=640&q=50)
Неробочі дні в Україні
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Неробо́чі дні в Украї́ні — офіційно визнані святкові дні, у які робота не проводиться. Перелік цих днів міститься у ст. 73 Кодексу законів про працю України, прийнятим у 1972 році[1]. Відповідно до цієї статті та змін до неї, з 30 липня 2023 року в Україні щороку є 11 святкових (неробочих) днів. При цьому стаття визначає 9 святкових днів та 3 дні релігійних свят, в які не проводиться робота (25 грудня як Різдво присутнє в обох частинах статті). Законодавство не розрізняє ці категорії святкових (неробочих) днів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/Hnizdovsky_Easter.gif/640px-Hnizdovsky_Easter.gif)
Також норми робочого часу, що визначаються наявністю неробочих днів, регулюються статтями 53 (скорочення тривалості робочого дня напередодні неробочих днів), 67 (збіг неробочих і вихідних) та деякими іншими статтями КзПП.
Норми усіх згаданих статей Кодексу законів про працю не застосовуються протягом правового режиму воєнного стану.