Гімн лужицьких сербів
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Прекрасна Лужиця (в.-луж. Rjana Łužica, н.-луж. Rědna Łužyca) — національний гімн серболужичан.
24 серпня 1827 року 23-річний сербський студент теології Гандрій Зейлер, який пізніше став одним з найважливіших представників лужицької національного відродження, та який був членом Сербського проповідницького суспільства (Łużycke prědarske towarstwo), написав в рукописної лейпцизьким газеті «Serbska Nowina» вірш з шести строф під назвою «Na sersku Łužicu». У тому ж році Корла Беньямін Хатас (1806—1839) першим написав для нього музику.
Після 1844 року зав'язалася дружба двох людей мистецтва — поета Зейлера і композитора Корла Августа Коцора, якій судилося тривати до кінця їхнього життя. Коцор склав на текст Зейлера нову мелодію в 1845 році. Новостворена пісня була вперше зіграна і заспівана 17 жовтня 1845 року в Бауцене на організованому Коцором першому Сербському святі пісні. Популярність цього вірша з мелодією стала рости так швидко, що згодом воно було зведено в ранг сербського гімну, який виконується і понині, проте, в двох версіях (початок і кінець оригінального вірша). Гайдріх Йордан перевів його текст на нижньолужицьку мову.
Верхньолужицька мова | Нижньолужицька мова | Переклад |
---|---|---|
|
|
|
В оригінальній версії Зейлера було ще дві строфи, які відзначаються сильною меланхолією та звернені до невизначеного майбутнього лужичан:
Верхньолужицька мова | Переклад |
---|---|
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.