Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ґу́ста́в Гуса́к (словац. Gustáv Husák, 10 січня 1913, Дубравка — 18 листопада 1991, Братислава) – останній президент соціалістичної Чехословаччини, словак за національністю.
Ґустав Гусак словац. Gustáv Husák | |||
| |||
---|---|---|---|
29 травня 1975 — 10 грудня 1989 | |||
Ім'я при народженні: | Ґустав Гусак | ||
Народження: |
10 січня 1913 Дубравка, комітат Пожонь, Австро-Угорщина[1] | ||
Смерть: |
18 листопада 1991 (78 років) Братислава, Словацька республіка, Чеська і Словацька Федеративна Республіка | ||
Поховання: | Дубравка | ||
Національність: | словак | ||
Країна: | Чехословаччина і Словацька республіка | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Правничий факультет Університету Коменського у Братиславіd і Gymnasium Grösslingovád | ||
Ступінь: | доктор праваd | ||
Партія: | Комуністична партія Чехословаччини | ||
Шлюб: | Magda Lokvencovád і Viera Husákovád | ||
Діти: | Vladimír Husákd і Ján Husákd | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Ґустав Гусак народився в сім'ї робітника. У 16 років став членом організації комуністичної молоді під час навчання в ґімназії в Братиславі.
У 1933 р. як студент Правничого факультету Університету Коменського в Братиславі став членом Компартії Чехословаччини.
1 вересня 1938 р. одружився з акторкою Маґдою Локвенцовою.
Під час Другої світової війни виступав проти незалежности Словацької Республіки вважавши новостворену Республіку нацистською маріонеткою, чотири рази заарештовувався і відпускався. Незрозумілим фактом у його біографії в цей час є його тісна дружба з лідером словацьких фашистів Олександром Махом та їхня спільна поїздка до окупованого СРСР в Катинь[2]. Гусак згодом стверджував, що Мах змусив його поїхати за допомогою погроз. Під час протидержавного Словацького Народного Повстання був заступником голови Словацької Народної Ради, яка координувала повстання.
У 1948 р. після державного перевороту та приходу комуністів до влади зробив швидку кар'єру, але в 1950 році був під час так званого процесу з буржуазними націоналістами засуджений за державну зраду[3] у вигляді довічного позбавлення волі[4].
У лютому 1951 був заарештований і в суботу 24 квітня 1954 р. засуджений до довічного ув'язнення, на процесі не визнав провину. Покарання відбував у Леопольдові, разом з Александером Махом та іншими колишніми членами народного уряду Словаччини.
У 1960 р. під час масової амністії президента Антоніна Новотного був звільнений та 1963 р. його повністю реабілітували.
У 1966 р. після смерти Маґди, познайомився з Віерою Мілеровою (при народжені Чаславска), вона була на десять років молодшою за нього. Пані Мілерова-Гусакова загинула 20 жовтня 1977 під час аварії гвинтокрила на братиславському аеропорту.
60 роки XX стол. – один з молодих реформаторів компартії ЧССР, гарячий прихильник Дубчека, виступав проти втручання СРСР у справи Чехословаччини.
У серпні 1968 р. під час так званих московських переговорів Гусак «праґматично» змінив курс і став прихильником Л. Брежнєва.
У 1969 р. він стає першим секретарем комуністичної партії Чехословаччини та в 1971 р. генеральним секретарем. Курс Гусака отримав назву «нормалізації», тобто усунення наслідків політичних реформ, початих під час Празької весни, що компенсувалося економічними стимулами. У керівництві КПЧ наступив застій — склад ЦК і Політбюро майже не змінився у період з 1971 по 1989 рр.
У 1975 став президентом Чехословацької Соціалістичної Республіки.
У 1987 пішов у відставку з посади Генерального секретаря ЦК КПЧ (його змінив Мілош Якеш), проте зберіг пост Президента ЧССР. Після оксамитової революції 1989 року Гусак доручив Маріану Чалфі скласти «уряд народної згоди» й пішов у відставку. Новим президентом було призначено «дисидента» Вацлава Гавела.
У лютому 1990 року за рішенням пленуму ЦК КПЧ виключений з лав КЧП, як відповідальний за кризові явища у партії та суспільстві.
Незадовго до кончини сповідався та причастився.
Нагороджений вищими нагородами Чехословаччини та інших соціалістичних держав, зокрема тричі Герой Чехословацької Соціалістичної Республіки (23 вересня 1969, 9 січня 1973, 7 січня 1983), Герой Радянського Союзу (9 січня 1983).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.