Голімбієвський Олексій Опанасович

Голімбіє́вський Олексі́й Опана́сович (4 червня 1919 — 24 січня 1971) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), під час Німецько-радянської війни командир авіаційної ескадрильї 175-го штурмового авіаційного полку (305-та штурмова авіаційна дивізія, 9-й змішаний авіаційний корпус, 17-та повітряна армія (СРСР), 3-й Український фронт).

Голімбієвський Олексій Опанасович
Народження	4 червня 1919(1919-06-04) Велика Мечетня
Смерть	24 січня 1971(1971-01-24) (51 рік) Луцьк
Поховання	Луцьк
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Штурмова авіація
Роки служби	1938–1969
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Формування	175-й штурмовий авіаційний полк
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 4 червня 1919(19190604) року у селі Велика Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року. Закінчив середню школу.

До лав РСЧА призваний Одеським МВК у 1938 році. У 1941 році закінчив Батайську військову авіаційну школу пілотів.

Учасник німецько-радянської війни з лютого 1942 року. Воював на Західному, Волховському, Південно-Західному, 3-тю Українському, 3-тю та 2-гу Прибалтійських фронтах. Пройшов бойовий шлях від командира авіаційної ланки до командира авіаційної ескадрильї.

Командир ескадрильї 175-го штурмового авіаційного полку 305-ї штурмової авіаційної дивізії 9-го змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту старший лейтенант О. О. Голімбієвський до березня 1944 року здійснив на літаку Іл-2 87 вдалих бойових вильоти на знищення укріплених вузлів оборони, переправ, залізничних мостів, танкових і автоколон, в тому числі 18 бойових вильотів — на розвідку військ супротивника.

До грудня 1944 року командир ескадрильї того ж полку 15-ї повітряної армії майор О. О. Голімбієвський здійснив 145 вдалих бойових вильоти, з них понад 100 — як ведучий групи.

Після війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1949 році закінчив Військово-повітряну академію. Служив на командних посадах. З 1969 року полковник О. О. Голімбієвський — в запасі.

Мешкав у Луцьку. Помер 24 січня 1971 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року старшому лейтенантові Голімбієвському Олексію Опанасовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3935).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (11.08.1943, 15.01.1945), орденами Олександра Невського (25.01.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (04.10.1944), двома орденами Червоної Зірки (09.08.1943, ?), медалями.

Література

• Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
• Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання

• Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 10 червня 2012 у WebCite] (рос.)
• Голимбиевский Алексей Афанасьевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)