Гель

Гелі (рос.гели, англ. gels, нім. Gele n pl) — драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гель (значення).

Thumb — Схема агрегації частинок. Частинки розсіюються окремо в стабільній суспензії, в той час як вони агрегують в нестійкій суспензії. З ранніх до більш пізніх станів, агрегати ростуть в розмірах. Агрегація частинок, зокрема, може приводити до утворення гелей.

Загальний опис

Колоїдна структурована система з досить малою граничною напругою зсуву, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем. Виникнення в об’ємі рідини такої просторової сітки зумовлюється: в колоїдних системах зчепленням частинок дисперсної фази; в розчинах полімерів — хімічним зшиванням лінійних макромолекул, або їх взаємним прониканням і переплетенням, що досягається тривимірною полімеризацією або поліконденсацією. Пр., желатин, розчинений у воді. При нагріванні протеїнові ланцюги желатину переплітаються і зшиваються, утворюючи просторову сітку, яка заповнена рідиною.

Виникнення в об'ємі рідини такої просторової сітки зумовлюється: в колоїдних системах зчепленням частинок дисперсної фази, в розчинах полімерів — хімічним зшиванням лінійних макромолекул, тривимірною полімеризацією або поліконденсацією. Це надає гелям досить малої граничної напруги зсуву, механічних властивостей твердих тіл. Гелям властиві пластичність і пружність, а також тиксотропні властивості. Гелі утворюються при коагуляції золів.