Галльштаттська культура
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Галльшта́ттська культу́ра — панівна археологічна культура Західної та Центральної Європи пізньої бронзової доби (Гальштат A, Гальштат B) з XII по VIII століття до н. е. та ранньої залізної доби Європи (Гальштат C, Гальштат D) з VIII по VI ст. до н.е., що розвивається з культури полів поховальних урн з XII століття до н. е. (пізня бронзова доба), за якою на більшій частині її території слідує латенська культура. Гальштаттську культуру зазвичай асоціюють з пракельтськомовними народами.
Галльштаттська культура | |
Названо на честь | Галльштатт |
---|---|
Місце розташування | Європа |
Попередник | Культура полів поховальних урн[1] |
Наступник | Латенська культура |
Час/дата початку | 1200 до н. е.[2][3] |
Час/дата закінчення | 450-ті до н. е.[2] |
Історичний період | Late Bronze Aged і залізна доба |
Першовідкривач або винахідник | Bror Emil Hildebrandd[4] |
Галльштаттська культура у Вікісховищі |
Названа на честь свого типового поселення, Галльштатт, селища на березі озера в австрійському Зальцкаммергуті на південний схід від Зальцбурга, де була багата соляна шахта, і відомо близько 1300 поховань, багато з яких містять чудові артефакти. Матеріали з Гальштату були класифіковані на чотири періоди, позначені як «Гальштат від A» до «D». Гальштат A і B вважаються періодом пізньої бронзи, а терміни, що використовуються для ширших територій, наприклад «гальштатська культура», «період», «стиль» тощо, стосуються Гальштату C і D залізної доби.
До VI століття до н. е. вона розширилася і охопила широкі території, поділяючись на дві зони, східну та західну, та охоплювала більшу частину Західної та Центральної Європи аж до Альп і поширювалися також на північну Італію, Британію[en] та Іберію.
Культура була заснована на землеробстві, але обробка металу була значно розвиненою, і до кінця періоду далека торгівля в межах області та середземноморських культур була економічно важливою. Соціальні відмінності ставали все більш важливими, з’являлися елітні класи вождів і воїнів, і, можливо, тих, хто володів іншими навичками. Вважається, що суспільство було організоване на племінній основі, хоча про це відомо дуже мало. Розмір поселення був загалом невеликим, хоча деякі з найбільших поселень, як-от Гойнебург на півдні Німеччини , за сучасними стандартами були радше містами, ніж селами. Однак наприкінці періоду вони, ймовірно, були знищені або залишені.