Вулиця Софії Яблонської
вулиця в Шевечнківському районі м. Львів, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ву́лиця Софії Яблонської — вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче, що прямує від вулиці Замарстинівської (між вулицями Гайдамацькою і Ткацькою) на північний схід та схід до вулиці Жовківської. Прилучаються вулиці Союзу Українок та Бориславська.
| Вулиця Софії Яблонської Львів | |
|---|---|
-1.JPG) Вигляд на вулицю Софії Яблонської з вулиці Замарстинівської | |
| Місцевість | Підзамче |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Софії Яблонської |
| Колишні назви | |
| Панєнська (Юнгфанґассе), Панєнська, Заводська | |
| австрійського періоду (українською) | Юнгфанґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Jungfern Gasse |
| польського періоду (польською) | Panieńska |
| радянського періоду (українською) | Заводська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 450 м |
| Координати початку | 49°51′13″ пн. ш. 24°01′41″ сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′16″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній (від вулиці Замарстинівської) |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—9, 11—17, 19, 22, 24, 26, 26а, 30, 30а, 31, 32, 34, 36, 38, 39—41, 43, 45[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 9, 11[3] |
| Державні установи | ДП «Львівстандартметрологія» |
| Медичні заклади | медичний центр Святої Параскеви, ветеринарна клініка «Eurovet» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія, конструктивізм, промислова забудова[4] |
| Підприємства | Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Софії Яблонської у Вікісховищі | |
-2.JPG)
У 1766—1944 роках мала назву — вулиця Панєнська (або на австрійський манер — Юнгфанґассе), на честь сестер Василіянок, чий монастир розташовувався неподалік. У 1944 році вулиця отримала сучасну назву — Заводська, через значну кількість промислових підприємств, розташованих на ній та сусідній вулиці Ткацькій.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Заводську перейменовано на вул. Софії Яблонської, на пошану української та французької письменниці, журналістки, мандрівниці, фотографині Софії Яблонської[5].
Вулиця Софії Яблонської забудована житловими, переважно дво- та триповерховими, будинками, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття у стилях класицизм, віденська сецесія, конструктивізм, а також присутня промислова забудова[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки
№ 3 — у подвір'ї будинку за проєктом будівничого Анджея Ґоломба 1897 року збудована синагога «Зіхрон Йосеф» або «Барахс шул» на замовлення керівника однойменної громади Йозефа Бараха. До наших днів не збереглася[6].
№ 5 — на початку XX століття власником будинку був Міхал Костецький[7].
№ 7 — за Польщі тут містилася фабрика мила Редера. Нині тут містяться відділення страхової компанії «Оранта», компанія з експрес оцінки нерухомості та медичний центр Святої Параскеви.
№ 8 — у міжвоєнний період в будинку містилася мала фабрика рослинних жирів «Еукос»[4]. Від радянських часів за цією адресою містилася станція технічного обслуговування автомобілів «Асторія», а від часів незалежності ще й салон краси «Аваре». Нині тут розташована ветеринарна клініка «EuroVet»[8], пральня «Пані» та аптечна крамниця мережі «Подорожник».
№ 9 — житловий будинок. Тут у міжвоєнний період розташовувалося асфальтне підприємство Адольфа Фрухта та хімічні товари «Колумбія» Віттльос[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/1-м[3].
№ 11 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 593/2-м[3].
№ 21/23 — тут у 1910 році відкрилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Газет»[9]. Будівля фабрики була спроєктована архітектором Ізраелем Маркусом Собелем[10]. Фабрика «Газет» у 1940-х роках, після «націоналізації», отримала нову назву — кондитерська фабрика «Більшовик». 1962 року кондитерські фабрики «Більшовик», імені Кірова, Львівську кондитерську фабрику № 3 та Чортківську кондитерську фабрику об'єднано в одну — кондитерську фабрику «Червона троянда», яку 3 серпня того ж року перейменовано на «Світоч». При підприємстві працював фабричний клуб[4].
№ 24 — за Польщі в цьому будинку містилася ткальня «Плон»[4].
№ 25 — за цією адресою у міжвоєнний період містилися фабрика гнутих меблів Альбаха та магазин одягу «Прогрес»[4].
№ 26 — за Польщі тут працювала парфумерно-косметична фабрика «Diver Paris» Шенкеля[4]. Нині тут випробувальна лабораторія радіоелектронної апаратури та обчислювальної техніки ДП «Львівський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації»[11].
№ 27 — за цією адресою у міжвоєнний період містилася фабрика содової води Абраґама Брюкенштайна[12]. Нині цієї адреси не існує[4].
№ 30 — за цією адресою розташоване львівське комунальне транспортно-ремонтно-аварійне підприємство «Трап»[13].
№ 31 — за цією адресою розташований Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА». Підприємство розпочало свою діяльність 1 серпня 1944 року, на основі розпорядження ради Народних комісарів УРСР № 786 від 31 липня 1944 року, як завод дезінфекційного обладнання[14]. У лютому 2017 року в приміщенні колишнього заводу відкрився театр львівської театральної групи «Гершом»[15], а 9 вересня того ж року — відкрився коворкінг «Your Choice»[16]. Також тут працює майстерня «Zelenew» з переробки використаного пластику на нові речі[17], дизайн-бюро «Хочу до раю»[16], друкарня «MiniZavod»[18], хімчистка «Лавандерія»[19], пекарня «Сам Смак» та ще низка приватних компаній.
№ 36 — триповерховий чиншовий будинок, споруджений у 1895—1896 роках як Дім убогих ізраелітів Фундації імені Германа Гешелеса, за проєктом будівничого Анджея Ґоломба у стилі історизму. Раніше у центрі фасаду розміщувався напис польською «Dom ubogich izraelitów Fund. im. Hermana Heschelesa», розділений на дві частини — над вікнами третього і другого поверхів. Нині — житловий багатоквартирний будинок[20].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
