![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Teller-ulam-multilang.svg/languk-640px-Teller-ulam-multilang.svg.png&w=640&q=50)
Термоядерна бомба
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Термоя́дерна бо́мба (водне́ва бо́мба) — тип зброї масового ураження, руйнівна сила якої базується на використанні енергії реакцій ядерного синтезу легких елементів (наприклад, синтез двох ядер атомів дейтерію (важкого водню) в одне ядро атома гелію). У термоядерних реакціях виділяється велика кількість енергії. Маючи ті самі фактори, що і ядерна зброя, термоядерна зброя має більшу потужність вибуху. Теоретично вона обмежується лише кількістю необхідних для реакції компонентів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Teller-ulam-multilang.svg/320px-Teller-ulam-multilang.svg.png)
Примітка: у деяких конструкціях використовуються сферичні вторинні елементи.
A. Первинна стадія поділу
B. Вторинна стадія синтезу
1. Осколково-фугасні лінзи
2. Уран-238 («тампер»), футерований берилієвим відбивачем
3. Вакуум («левітоване ядро»)
4. Тритієвий «підсилювальний» газ (синій) у плутонієвому або урановому порожнистому ядрі
5. Радіаційний канал заповнений пінополістиролом
6. Уран («штовхач/тампер»)
7. Дейтерид літію-6 (паливо для термоядерного синтезу)
8. Плутоній («свічка запалювання»)
9. Радіаційний корпус (обмежує теплове рентгенівське випромінювання шляхом відбиття)
У перших водневих бомбах як речовину для термоядерного синтезу використовували суміш важких ізотопів водню — дейтерію та тритію, звідки й походить назва «воднева бомба». У потужніших пристроях наступного покоління як термоядерне пальне застосовують дейтерид літію-6 (6LiD чи 6Li2H).
Перше повномасштабне термоядерне випробування було проведено США в 1952 році[1]; цю концепцію відтоді використовували більшість ядерних держав світу при розробці своєї зброї.