![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/%25D0%25A2%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%258F_%25D0%2592%25D0%25BD%25D1%2583%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25B3%25D0%25BE_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%258F.png/640px-%25D0%25A2%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%258F_%25D0%2592%25D0%25BD%25D1%2583%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25B3%25D0%25BE_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%258F.png&w=640&q=50)
Внутрішній Китай
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Внутрішній Китай, Застінний Китай (у російській літературі), Власне Китай (у англомовній літературі) — історичні землі Китаю, де китайці є основною етнічною групою, на відміну від зовнішніх країв Китаю. Внутрішній, Власне Китай був відокремлений від Зовнішнього Китаю на півночі Великим китайським муром, тому у східноєвропейській історіографії він називався застінним.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2019) |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8F.png/640px-%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8F.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Ethnolinguistic_map_of_China_1983.jpg/640px-Ethnolinguistic_map_of_China_1983.jpg)
Землі, що розглядаються поза власне Китаєм (відомий як Зовнішний Китай) включають Сіньцзян-Уйгурію (Східний Туркестан), Тибет, Маньчжурію й Внутрішню Монголію.
Площа Внутрышнього Китаю становить близько 3900 тисяч км².
Термін Власне Китай був уведений у західну історіографію Вилліямом Винтерботам у 1795 році (є дані що термін був вживаний раніше) при описанні Китайську імперію Цін він розділив її на три складові: Власне Китай, Китайська Тартарія (Татарія) й Держави данники Китаю. Винтерботам використовував для означення Власне Китаю застарілі 15 провінцій династії Мін, яка використовувалася Цін до 1662 року.
За причиною останньої чисто-китайської династії Мін, поділ на Власне Китай й Зовнішній Китай мав сенс за етнічною й лінгвістичною територією поширення титулованої корінної нації й її мови.