![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/%25D0%2592%25D0%25B8%25D0%25B3%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BB%25D0%25B0%25D1%2582-%25D0%2593%25D1%2583%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BD%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D0%25B2%25D1%2583%25D0%25BB%25D0%25BA%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B5%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B1%25D0%25B5%25D1%2582.png/640px-%25D0%2592%25D0%25B8%25D0%25B3%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BB%25D0%25B0%25D1%2582-%25D0%2593%25D1%2583%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BD%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D0%25B2%25D1%2583%25D0%25BB%25D0%25BA%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B5%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9_%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B1%25D0%25B5%25D1%2582.png&w=640&q=50)
Вигорлат-Гутинський хребет
пропропропропропро / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вигорла́т-Гу́тинський вулкані́чний хребе́т (інші назви — Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, Вулканічний хребет, Вулканічні Українські Карпати) — гірський масив (пасмо хребтів) у Східних Карпатах, у тому числі Українських Карпатах. Розташований у межах Словаччини (частково), України (в Закарпатській області) та Румунії (частково).
Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо | ||||
Українська частина Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма (позначено синім кольором) | ||||
48°26′ пн. ш. 23°09′ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування |
![]() ![]() Закарпатська область, ![]() | |||
Система | Внутрішні Східні Карпати | |||
Тип | гірський хребет і геоморфологічний регіонd | |||
Висота | 1081 м (макс.) | |||
![]() | ||||
![]() |
Загальна довжина в межах України бл. 125 км, ширина 8–20 км. Долини приток Тиси (Уж, Латориця, Боржава і Ріка) розчленовують Вулканічний хребет на окремі масиви — Вигорлат, Маковиця, Синяк, Борліїв Діл, Великий Діл, Тупий, Гутинський. З півночі та північного сходу масив прилягає до Березне-Ліпшанської міжгірної долини, з півдня і південного заходу — до Закарпатської низовини. На південному сході межує з Хустсько-Солотвинською улоговиною.
Пересічна висота 800–1000 м (г. Анталовецька Поляна, г. Маковиця), максимальна — 1081 м (г. Бужора). Схили круті, важкодоступні, особливо північно-східні. Характерні кальдери. Поширені ерозійні, осипні та сельові процеси. Складається з вулканічних порід, переважно андезитів, базальтів та їхніх туфів. З корисних копалин є поліметалічні руди, ртуть та інші. До висоти 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими та дубово-буковими лісами, вище буковими.
Передгір'я Вулканічного хребта на 75% розорані, густо заселені. У межах Вулканічного хребта — заказники державного значення Зачарована долина та Чорна Гора, Юлівська Гора, Національний природний парк «Зачарований край».