Loading AI tools
парламентські вибори у Польщі 2015 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Парламентські вибори у Польщі 2015 як до Сейму, так і до Сенату, призначені указом Президента Польщі Броніслава Коморовського від 17 липня 2015[4] та змінені указом від 3 серпня 2015, відбулися у Польщі 25 жовтня 2015.
‹ 2011 2019 › | ||||
Вибори до Парламенту Польщі 2015 Всі 460 місць у Сеймі (для більшості в Сеймі потрібне 231 місце) Всі 100 місць у Сенаті | ||||
25 жовтня 2015 Явка: (явка) 50,92 % | ||||
Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
---|---|---|---|---|
Лідер | Беата Шидло (кандидат на прем'єр-міністра) |
Ева Копач | Павел Кукіз | |
Партія | Право і справедливість | Громадянська платформа | Kukiz'15 | |
Лідер партії з | 20 червня 2015[1] | 8 листопада 2014 | 28 липня 2015 | |
Попередні вибори | 29,9 %, 157 місць | 39,2 %, 207 місць | Не існувала | |
Місць до виборів | 134[2] | 197[2] | 0 | |
Виграно місць | 235 | 138 | 42 | |
Зміна місць | ▲ 101 | ▼ 59 | ▲ 42 | |
Голосів виборців | 5 711 687 | 3 661 474 | 1 339 094 | |
Відсоток | 37,58 % | 24,09 % | 8,81 % | |
Зміна % голосів | ▲ 7,69 % | ▼ 15,09 % | Нова партія | |
Четверта партія | П'ята партія | Шоста партія | ||
Лідер | Ришард Петру | Барбара Новацька | Януш Пєхоцинський | |
Партія | Сучасна | Об'єднані ліві | ПСП | |
Лідер партії з | 31 травня 2015 | 21 липня 2015 | 17 листопада 2012 | |
Попередні вибори | Не існувала | 18,81 %,[3] 67 місць | 8,36 %, 28 місць | |
Місць до виборів | 0 | 50 | 38[2] | |
Виграно місць | 28 | 0 | 16 | |
Зміна місць | ▲ 28 | ▼ 50 | ▼ 22 | |
Голосів виборців | 1 155 370 | 1 147 102 | 779 875 | |
Відсоток | 7,60 % | 7,55 % | 5,13 % | |
Зміна відсотка голосів | Нова партія | ▼ 11,26 % | ▼ 3,23 % | |
Повіти, де більшість за партією: | ||||
Попередні вибори до Парламенту Польщі 2011 року привели до утворення урядової коаліції Громадянської платформи і Польської селянської партії.
Це були перші в Європі вибори після парламентських виборів у Норвегії 1993, де три найбільші на той час партії висунули жінку кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Це були також перші вибори у Польщі після відновлення демократії у 1989 році, де одна партія здобула абсолютну більшість у парламенті.
Вибори виграла найбільша опозиційна партія Право і справедливість з часткою 37,6 % голосів, тоді як правляча Громадянська платформа набрала 24,1 % голосів. Висуванка партії-переможниці Беата Шидло тепер має змінити Еву Копач на посаді прем'єр-міністра і може утворити однопартійний кабінет.
Офіційні результати, оголошені 27 жовтня 2015, засвідчили, що консервативна «Право і справедливість» здобула абсолютну більшість, одержавши 235 із 460 місць у Сеймі, при чому кандидата партії Анджея Дуду у травні 2015 було обрано президентом Польщі. Партія колишнього президента Броніслава Коморовського «Громадянська платформа» скоротила своє представництво у Сеймі до 138 місць.[5]
Основні партії, що беруть участь у виборах: Громадянська платформа (її кандидат на прем'єр-міністра — Ева Копач), Право і справедливість (Беата Шидло), «Сучасна» (Ришард Петру), Kukiz'15 (Павел Кукіз), Об'єднані ліві (Барбара Новацька), Польська селянська партія (Януш Пєхоцинський), Коаліція за відновлення республіки — Свобода і Надія (Януш Корвін-Мікке).
Польща поділяється на 41 виборчий округ, у кожному з яких, залежно від його розміру, обирають від 7 до 20 депутатів Сейму, тоді як 100 сенаторів обираються прямим голосуванням в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для Сейму встановлено на рівні 5 % для політичних партій та 8 % для виборчих блоків, а мандати розподіляють за пропорційним принципом методом д'Ондта.
Поляки голосували вдруге за півроку: у травні 2015 відбувалися президентські вибори, які дали країні нового голову держави — консерватора Анджея Дуду від партії «Право і справедливість». Остання сподівається посилити своє становище за результатами виборів до парламенту, на яких громадяни Польщі обирали 460 депутатів нижньої палати парламенту (Сейму) і 100 сенаторів. З 2000 року основними політичними силами у країні залишалися правоцентристська «Громадянська платформа» і консервативна партія «Право і справедливість», при цьому популярність консерваторів зросла, давши їм усі шанси завоювати прихильність відносної більшості виборців (за даними екзит-полів, понад 39 %).[6] Перемігши на виборах, «Право і справедливість» вперше після 2007 року зосередить у своїх руках як виконавчу, так і законодавчу владу.
№ списку | Виборчий штаб | Лідер | Виборчі гасла | Кандидати в депутати Сейму |
Кандидати в сенатори | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Право і справедливість* | Ярослав Качинський | Впораємось; Праця, а не обіцянки |
919[7] | 98[8] | |
2 | Громадянська платформа* | Ева Копач | Так. Йдеться про Ваше майбутнє; Сильна економіка, вищі зарплати |
916[9] | 83[10] | |
3 | Партія Разом | відсутній | Інша політика можлива | 573[11] | 0[12] | |
4 | KORWiN* | Януш Корвін-Мікке | Нові люди, новий порядок | 898[13] | 10[14] | |
5 | Польська селянська партія | Януш Пєхоцинський | Близько до справ людей | 916[15] | 58[16] | |
6 | Об'єднані ліві: SLD+TR+PPS+UP+Зелені* | Барбара Новацька | Школи будувати, священиків оподаткувати | 904[17] | 31[18] | |
7 | Kukiz'15* | Павел Кукіз | Зумієш, Польщо!; Польща пробуджується, з нашими мріями! |
838[19] | 9[20] | |
8 | Сучасна Ришарда Петру* | Ришард Петру | Полагодьмо Польщу! | 858[21] | 16[22] |
* Інші партії, що йдуть за списками даних штабів (у випадку не однієї партії):
№ списку | Виборчий штаб | Лідер | Виборчі гасла | Кількість округів |
Кандидати в депутати Сейму |
Кандидати в сенатори | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
9 | JOW Bezpartyjni* | Роберт Рачинський | Змінюємо Польщу | 8 | 136[23] | 6[24] | |
10 | Виборчий штаб Збігнева Стоноги | Збігнев Стонога | Твій постріл у «10» | 19 | 297[25] | 1[26] | |
11 | «Суспільний рух Польської Республіки»* | Славомир Іздебський | 3 | 60[27] | 2[28] | ||
12 | «Об'єднані заради Сілезії»** | Дітмар Бремер | Із Сілезії. Не з партії. | 2 | 42[29] | 0[30] | |
13 | Самооборона | Лех Куропатвинський | Тільки разом переможемо! | 7 | 119[31] | 2[32] | |
14 | Виборчий штаб виборців Гжегожа Брауна «Щасти, Боже!»* | Гжегож Браун | Віра, сім'я, власність | 12 | 202[33] | 1[34] | |
15 | Конгрес нових правих | Міхал Марусик | 6 | 116[35] | 8[36] | ||
16 | Виборчий комітет німецької меншини** | Ришард Галла | Молодці! | 1 | 24[37] | 3[38] | |
17 | «Громадяни у парламент»* | Ян-Збігнев Потоцький | Нація править | 1 | 40[39] | 3[40] |
* Inne partie startujące z list danych komitetów (w wypadku ВИБОРЧИЙ ШТАБ wszystkie partie):
** Як штаб національної меншини звільняється від обов'язку подолання виборчого порогу.
Виборчий штаб | Лідер | Кандидати в сенатори |
---|---|---|
Національне відродження Польщі | Адам Гмурчик | 7 |
«Польські сім'ї разом» | Антоній Сосновський | 3 |
Виборчий штаб Лукаша Гібали «Незалежні в Сенат» | Лукаш Гібала | 3 |
Патріотична Польща | Ришард Яжницький | 2 |
Виборчий штаб «Крузель Анджей — Ваш сенатор» | Анджей Крузель | 2 |
Виборчий штаб «Сілезці разом» | Анджей Рочньок | 2 |
Виборчий штаб «Громадянська Польща» | Кшиштоф Топчевський | 2 |
Виборчий штаб «Громадянський пакт» | Каміль Шарало | 2 |
Виборчий штаб «Громадянський форум» | Щепан Буклаго | 2 |
Штаби з зареєстрованим одним кандидатом* | 66 |
*У тому числі партії: Слов'янський союз, Партія праці, «П’яст – Єдність думки європейських націй», Демократична партія – demokraci.pl, Союз реальної політики, Біло-червоні, Національний рух
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.