Вес Монтгомері (англ. Wes Montgomery, справжнє ім'я — Джон Леслі Монтгомері, англ. John Leslie Montgomery, 6 березня 1923 — 15 червня 1968) — американський джазовий гітарист.
| Вес Монтгомері | |
|---|---|
| Wes Montgomery | |
.jpg) | |
| Вес Монтгомері позує з інструментом. 1960-ті | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. John Leslie Montgomery |
| Дата народження | 6 березня 1923 |
| Місце народження |  Індіанаполіс, Індіана |
| Дата смерті | 15 червня 1968 (45 років) |
| Місце смерті | Індіанаполіс, Індіана |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | New Crown Cemetery and Mausoleumd[1] |
| Роки активності | 1957—1968 |
| Громадянство | США |
| Національність | Американець |
| Професія | Гітарист, композитор |
| Освіта | Crispus Attucks High Schoold |
| Інструменти | Гітара |
| Жанри | smooth-jazz |
| Членство | The Montgomery Brothersd |
| Лейбл | Riverside, Verve, CTI |
| wesmontgomery.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в місті Індіанаполіс, штат Індіана, 6 березня 1923 року. У сім'ї він був п'ятою дитиною. Пізніше, після розлучення батьків, маленький Вес з братами і батьком переїхав в Коламбус, штат Огайо. Коли Весу Монтгомері було 13 років, двоє з його братів, Бад і Монк, вже щосили грали джаз в місцевих ансамблях. Тоді ж Монк подарував Весу Монтгомері іграшкову дитячу 4-струнну гітару. Як згадував Монк значно пізніше, у Веса непогано виходило грати на ній. Проте далі за швидкоплинне дитяче захоплення справа не пішла, гітара виявилася незабаром забутою. Єдине, що дало Весу Монтгомері його недовге захоплення — це знайомство з творчістю Чарлі Крісчена, гітариста, чия гра і примусила Веса Монтгомері згодом серйозно взятися за інструмент. Він сильно розширив арсенал прийомів Чарлі Крісчена, першим що почав використовувати октавну техніку.
У 17-річному віці Вес Монтгомері з братами повернулися до рідного Індіанаполіса. Там Вес влаштувався працювати зварювачем, а в 1943 році, двадцяти років від народження, він одружувався. І в той же рік Вес Монтгомері купив собі гітару і підсилювач. Протягом наступних п'яти років Вес Монтгомері багато грав в клубах Індіанаполіса вечорами, водночас цілими днями працюючи зварювачем, щоб прогодувати сім'ю. У 1948-50 роках він приєднався до оркестру Лайонела Гемптона (Lionel Hampton), у складі якого об'їздив всю країну. Після закінчення контракту з Лайонелом Гемптоном у Веса Монтгомері з'явилися хороші перспективи музичного зростання, проте він ними не скористався, а повернувся до рідного Індіанаполіса до своєї сім'ї. Саме там, узагальнюючи і осмислюючи досвід гри в оркестрі Лайонела Гемптона, протягом наступних дев'яти років Вес Монтгомері і створив свій знаменитий стиль гри, заснований не тільки на грі одноголосних соло, але і на використанні октавних інтервалів і акордів для прикраси мелодії.
У 1959 році в рамках всеамеріканського турне в Індіанаполісі гастролював Джуліан «Кеннонболл» Еддерлі. Відомий майстер саксофона був приголомшений грою «гітарної легенди Індіанаполіса» Веса Монтгомері. За допомогою Еддерлі Вес укладає контракт із студією Riverside. І в 1959 році, у віці 35 років, Вес Монтгомері приступає до роботи над своїм першим альбомом. Протягом наступних п'яти років Вес Монтгомері багато записувався з провідними джазовими музикантами США. У 1964 році компанія Riverside збанкрутіла, і Вес Монтгомері перейшов під заступництво Verve Records. Всі ріверсайдівські записи були перевидані у вигляді масивного (12 CD) бокс-сета.
Незадовго до того в родині Монтгомері народилася сьома дитина, і необхідність забезпечувати дружину і дітей примусила Веса Монтгомері обернутися у бік комерційнішої музики. У 1964-68 роках Verve Records випустила серію першокласних альбомів Веса Монтгомері в стилі R'n'B, на яких вишукані гітарні соло послужили чудовою прикрасою до звучання таких поп-мелодій, як Sunny (та сама, яку згодом використовували Boney M), бітловських «Eleanor Rigby» і «A Day In The Life» і багато інших.
У 1967 році Монтгомері уклав контракт з Крідом Тейлором (А&М) і записав три альбоми-бестселери (1967—1968). Це знов були нехитрі поп-мелодії, і знов у супроводі струнних і дерев'яних духових. Джаз-фени гітариста не на жарт зажурилися, але саме ці записи мали непоганий радіоефір і сприяли залученню до круга любителів джазу тих самих широких мас. Живі ж виступи Веса цього періоду були саме живими, зовсім у дусі ранніх ріверсайдовських сешенів.
Постійна робота в студії підірвала здоров'я Веса Монтгомері. З 1959 по 1968 Вес Монтгомері записав близько 20 альбомів, точну цифру назвати складно, дещо з його записів тоді не випускалося, досі видаються альбоми, що не виходили в 60-х роках. У нього були проблеми з серцем, про які він не розповідав в сім'ї. У 1968 році Уес Монтгомері повернувся до Індіанаполісу, щоб пройти курс лікування у свого лікаря. Проте лікар не зміг врятувати свого підопічного — 15 червня 1968 року Вес Монтгомері помер від інфаркту.
Його вплив і сьогодні нерідко відчувається в грі гітаристів.
Дискографія
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
