![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/%25D0%259C%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B0_%25D0%2586%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%258E%25D0%25BA._%25D0%2591%25D0%25BE%25D0%25B3%25D1%2583%25D0%25BD_%25D0%25BD%25D0%25B0_%25D0%25BF%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B2%25D1%2596.jpg/640px-%25D0%259C%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B0_%25D0%2586%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%258E%25D0%25BA._%25D0%2591%25D0%25BE%25D0%25B3%25D1%2583%25D0%25BD_%25D0%25BD%25D0%25B0_%25D0%25BF%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B2%25D1%2596.jpg&w=640&q=50)
Вершник
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ве́ршник — той, хто їздить верхи на чомусь або комусь (найдавніше значення — верхи на коні). Це слово в різних мовах: кіннотник, лицар, рыцарь, всадник, наездник, конник, equitus, cavalier (шевальє, кавалер), caballero (кабальєро), reiter, ritter, фарс (перс) або ракіб (араб.).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/82/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA._%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96.jpg/640px-%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA._%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Siege-alesia-vercingetorix-jules-cesar.jpg/640px-Siege-alesia-vercingetorix-jules-cesar.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/%D0%91%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg/640px-%D0%91%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dd/Die_drei_Bogatyr.jpg/640px-Die_drei_Bogatyr.jpg)
В минулому кіннота грала велике значення у війську різних народів, а військові, враховуючи часті війни, мали великий вплив на життя суспільства і становили одну з його провідних верств. Кіннотники довгий час складали одну з провідних верств військових (сучасною мовою — елітний або добірний рід військ). З іншого боку для підготовки і утримання кінноти в давнину були потрібні великі ресурси — вирощування або купівля і годівля коней, виготовлення або купівля кінської збруї, виготовлення обладунків і зброї. Тому в кінноту йшли переважно люди з багатих родин. У свою чергу за гарну службу кіннотники отримували від суспільства (в особі магната, царя, короля, імператора, сенату чи парламенту) гроші або земельні наділи. Тому в багатьох країнах світу слова, які позначали кіннотників отримали додаткові значення «людина з багатої, поважної родини», «вихована людина», «пан», «феодал», «дворянин». Приклади:
- Суспільна верства «вершники» (рос. «всадники» від лат. equitus — всадник, equus — кінь) в стародавньому Римі. Ця верства існувала як в часи Римської республіки, так і в часи Римської імперії.
- Феодали, дворяни і благородні люди (nobles) країн Європи в часи Середньовіччя та Нового часу. Вони також носили назву «вершники», виводячи своє походження з часів Стародавнього Риму. Слова, якими позначали і зверталися до цих людей («вершники») були запозичені іншими мовами (зокрема українською і російською) і дійшли до нашого часу:
- * іспанська: caballero (кабальєро) від caballo (кобила, кінь).
- * італійська: cavaliere (кавалер) від cavallo (кінь). Від цього слова також походять кавалерія (кіннота) і кавалерист (кіннотник).
- * французька: chevalier (шевальє) від cheval (кінь, слово звучить як «шваль»). Зустрічається зокрема в перекладах французьких історичних романів Олександра Дюма («Три мушкетери»).
- * германські мови: ritter (нім. reiter, англ. rider) — від ritten (reiten, ride) — їздити верхи. Українські слова, які походять від цих слів — «лицар» (рос. «рицарь») і «рейтар» (слово наприклад зустрічається в українських історичних романах про період XV—XVIII ст., коли українські землі були у складі Речі Посполитої і вживається для позначення найманого кінного війська на службі у польської шляхти — німецьких рейтарів).
Більш вищеназваних слів в українській мові мають додаткове значення «вихованої людини чоловічої статі, захисника слабих» — лицар, кавалер, кабальєро, шевальє, лицарська поведінка
Лицар — (тж. рицар, від нім. Ritter — вершник). Кінний воїн в середньовічній Європі. Бойовий кінь та лицарське спорядження були дуже дорогими, тому нести лицарську службу міг тільки заможний землевласник.