Будівельна справа

Будівни́цтво, будува́ння^[1][2] — галузь матеріального виробництва, в якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення: готові до експлуатації будівлі, споруди, їх комплекси.

Будівельна справа
Попередник	будівельний дозвілd і groundbreaking ceremonyd
Наступник	відкриття[d], occupancy permitd і ribbon-cutting ceremonyd
Досліджується в	будівельна справа[d] і інженерія
Продукція	інфраструктура, споруда (не будівля)d і будівля
Частково збігається з	будівництво[d]
Будівельна справа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Будівельник (значення).

В термінології профільного Міністерства розвитку громад та територій «будівництво» — це нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва^[3].

Термін «будівництво» охоплює:^[4]

• будівельні роботи, серед них земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;
• цивільне будівництво, куди входять земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, як-от комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;
• монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику.

Староукраїнським відповідником до слова будувати (пол. budować, від середньоверхньонімецького büden) є слово строїти^[5] (д.-рус. строити, прасл. *strojiti).

Класифікація

Галузі будівництва

Розрізняють такі галузі будівництва:

• Промислове будівництво;
• Транспортне будівництво;
• Житлово-цивільне будівництво.

Види будівництва

Існують такі види будівництва:

• великопанельне житлове будівництво;
• збірно-монолітне каркасне житлове будівництво;
• цегляне житлове будівництво;
• дерев'яне житлове будівництво;
• панельно-каркасне житлове будівництво.

Після завершення будівництва забудовник має подати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] або отримати сертифікат, що підтверджує прийняття в експлуатацію об'єктів класу наслідків СС2 та СС3^[6].

Див. також

• Охорона праці
• Запобіжний пояс
• Будівельна інженерія
• Капітальне будівництво
• Наземне будівництво
• Будівництво гірничого підприємства
• Будівництво свердловини
• Будівництво трубопроводу
• Будівельні норми
• День будівельника
• Будівельна ізоляція
• Віртуальна будівля

Примітки

1. Будівництво // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
2. Будування // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
3. ПОРЯДОК розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
4. Рекомендація щодо безпеки та гігієни праці у будівництві N 175 (розд.1, п.2) м. Женева, 20 червня 1988 року
5. СТРОЇТИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 травня 2022.

Посилання

• Будівництво // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 41. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Будованє, Будованье // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 128.