Будинок на вулиці Саксаганського, 13/42
пам'ятка культурної спадщини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Будинок на вулиці Саксаганського, 13/42 — житловий будинок, пам'ятка культурної спадщини[1], розташований у Печерському районі міста Києва на розі вулиць Саксаганського і Шота Руставелі.
| Будинок на вулиці Саксаганського, 13/42 | |
|---|---|
| |
| 50°26′09″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Київ |
| Вулиця | Саксаганського |
| Тип | будівля |
| Тип будівлі | прибутковий будинок |
| Стиль | історизм |
| Початок будівництва | 1894 |
| Побудовано | кінець 1890-х |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У XIX столітті на місці сучасного будинку були дві садиби із характерною для тих часів забудовою — дерев'яними малоповерховими будівлями. Одна з них, що розміщувалася на сучасній вулиці Саксаганського, з 1879 року належала купцю Василію Степановичу Сисоєву, який у 1890-х роках вирішив збудувати в ній новий мурований прибутковий будинок і у 1894 році замовив проєкт першої секції будинку. Збереглися відомості про те, що передплату за проведення авторського архітектурного нагляду отримав архітектор Олександр Кривошеєв, який у ті роки обіймав посаду міського архітектора Києва, тому можна припустити, що саме він і був автором проєкту[2][3][4].
Зведений будинок був триповерховим, Т-подібним у плані. Симетричний одноосьовий, вертикально розчленований фасад прикрашався пілястрами і центральним ризалітом, завершеним тридільним фронтоном із восьмигранною вежкою з невеликим майданчиком у верхній частині, оточеним ажурним металевим парапетом. Балкони мали ажурні ґрати, рисунок яких повторювався в ажурному парапеті покрівлі. Проїзд у внутрішній двір закривався металевими воротами[2].
Наприкінці 1890-х років у другій, наріжній садибі був зведений другий будинок, який об'єднали з першим. Приблизно тоді ж обидві садиби і перебудований будинок перейшли у власність домовласника В.-Ф. Ясенецького[2][K 1], і станом на 1900 рік, згідно тогочасних документів, будинок вже був заселений і приносив прибуток: на його другому і третьому поверхах було по дві п'ятикімнатні квартири[2].
У першій половині 1900-х років у будинку розміщувалася редакція і контора щорічника «Весь Київ. Адресна і довідкова книга».
У 1930-х роках у будинку надбудували четвертий поверх[2].
Будинок чотириповерховий (з боку вулиці Руставелі — з цокольним поверхом, через схил вулиці), цегляний, Г-подібний у плані, оздоблений у стилі історизму. Складається з трьох секцій, дві з яких виходять на вулицю Саксаганського, третя — на вулицю Руставелі. Дах двосхилий із бляшаним покриттям, перекриття пласкі. Обидва фасади, головний і наріжний, мають неглибокі вертикальні розкріповки, в які винесено парадні сходи; розкріповки завершуються невисокими аттиками. Вікна прості, прямокутні, на рівні другого і третього поверхів об'єднані по висоті пілястрами, у нижній частині прикрашеними під руст. Міжвіконні простори вікон третього поверху декоровані ліпленими підвісками. Між третім і четвертим поверхом проходить зубчастий карниз, який первісно був вінцевим. Четвертий поверх, надбудований пізніше, має значно простіший декор.
Будинок № 13/42 — зразок типового прибуткового будинку кінця XIX століття[2].
Фасад із боку вулиці Саксаганського
Фасад з боку вулиці Шота Руставелі
- у довіднику «Весь Киев» за 1901 рік ім'я власника — Фелікс Станіславович Ясенецький-Войно
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
