Боксити
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бокси́ти — осадова гірська порода, що складається переважно з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок). Назва походить від місцевості Ле-Бо-де-Прованс на півдні Франції, багатої на поклади бокситів.
Коротка інформація Загальні відомості, Генезис ...
Загальні відомості | ||||
---|---|---|---|---|
Генезис | глибоке хім. перетворення (латеритизації) алюмосилікатних порід в умовах вологого тропічного клімату (латеритні Б.) або внаслідок перенесення продуктів латеритного вивітрювання і їх перевідкладення (осадові боксити) | |||
Ідентифікація | ||||
Колір | червоний, бурувато-коричневий, рідше сірий, білий, жовтий, чорний | |||
Густина | 1.800 до 3.200 г/см³ | |||
Використання | ||||
електрокорунд, флюс, вогнетриви, цемент | ||||
| ||||
Боксити у Вікісховищі | ||||
Закрити
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Боксити (значення).
Запит «Боксит» перенаправляє сюди; про футбольний клуб див. Боксит (футбольний клуб).
Головні рудотвірні мінерали бокситів: діаспори, беміт, гібсит, гетит, гідрогетит, гідрогематит, каолініт, шамозит, хлорити, рутил, анатаз, ільменіт, алюмогетит, алюмогематит, сидерит, кальцит, слюди.