Бетика
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бе́тика (лат. Baetica) — римська провінція, розташована на півдні Піренейського півострова. Охоплювала територію близько 85 тис. км2, що відповідає сучасній Андалусії з прилеглими частинами Естремадури і португальської провінції Алентежу. Назва походила від річки Бетій (сьогоднішній Гвадалквівір)[2]. Бетика вважалася однією з найбагатших римських провінцій завдяки покладам металлів та сприятливим для сільського господарства умовам. Тубільне населення Бетики становили іберські племена турдетанів, турдулів, бастулів, а також кельти. З VI ст. до н. е. регіон підпадає під вплив Карфагену, з кінця ІІІ ст. до н. е. - Римської республіки. Бетика була романізована вже на початку ери, вирізнялася високим ступенем урбанізації. Місцеві еліти зіграли визначальну роль у розвитку Римської імперії, пвисунавши протягом І-ІІ століть 90 сенаторів та трьох імператорів. Звідси походять такі визначні постаті, як філософ Сенека, імператори Траян та Марк Аврелій.
Бетика | |
Названо на честь | Гвадалквівір[1] |
---|---|
Країна | Стародавній Рим |
Столиця | Кордуба[d] |
Адміністративна одиниця | Римська Іспанія |
Юрисдикція | Стародавній Рим |
Спільний кордон із | Лузітанія, Тарраконська Іспанія |
Замінений на | Вестготське королівство |
Бетика у Вікісховищі |