Берестове (Київ)

Берестове (також Берестів) — історична місцевість Києва, давнє княже село. За часів Русі було розташоване за межами міста Володимира, але зараз це центр міста: тут розташований парк Вічної Слави і верхня частина Києво-Печерської лаври, між Липками, Кловом, Звіринцем і Дніпровими схилами.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Берестове.

Берестове
Берестове Церква Спаса на Берестові, розташована у цій місцевості.
Загальна інформація
50°26′25″ пн. ш. 30°33′02″ сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Карта
Берестове Берестове (Київ)

Назва — від дерев породи берест. За версією Ірини Желєзняк, назва походить від імені першого поселенця або власника^{[джерело?]}.

Історія

Берестове та інші частини Стародавнього Києва, реконструкція на 1240 рік.

Берестове як поселення згадується у літописі за 980, 1015, 1051, 1073, 1096 (двічі), 1151 роки).

В Берестові містився заміський палац великого князя київського Володимира Святославовича, який тут і помер. Про палац згадують у літописах X — XII ст., зокрема Нестор-літописець. Палац був мурований двоповерховий, оточений дворами князівської челяді. Неодноразово згадувані у літопису «сіни» — галереї — з'єднували окремі будівлі у комплекси хоромів, являючи собою характерну частину князівського житла.

У наступні роки в Берестові мешкали київські князі Ярослав Мудрий, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич і Володимир Мономах. Тут затверджували державні акти, приймали іноземних послів.

У 1072 споруджено церкву Спаса на Берестові, яка з перебудовами збереглася до нашого часу (в ній поховано київ. князя Юрія Долгорукого) (церква загадана у літописі за 1072, 1115, 1158, 1173, 1184 роки).

У 1096 князівський палац спалили половці хана Боняка. 1113 року його було відбудовано (але до наших часів палац не зберігся).

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.
• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
• Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.