Александер Грем Белл

Алекса́ндер Грем Белл (англ. Alexander Graham Bell; 3 березня 1847, Единбург, Шотландія — 2 серпня 1922, Нова Шотландія, Канада) — американець шотландського походження, вчений і винахідник телефону, запатентував його в 1876, пізніше експериментував з фонографом^[12].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Белл.

Александер Грем Белл
англ. Alexander Graham Bell[1]
Народився	3 березня 1847(1847-03-03) Единбург, Шотландія, Велика Британія
Помер	2 серпня 1922(1922-08-02) (75 років) Beinn Bhreaghd, Вікторія, Нова Шотландія, Канада[2] ·цукровий діабет[3]
Поховання	Beinn Bhreaghd
Країна	США[1]  Сполучене Королівство[1]
Місце проживання	Brodhead-Bell-Morton Mansiond[4][5]
Діяльність	фізик, інженер-електрик, інженер, підприємець, винахідник, професор
Галузь	логопедія і телефонний зв’язок[2]
Alma mater	Единбурзький університет[1], Університетський коледж Лондона, Royal High School, Bathd[1] і Royal High Schoold
Науковий ступінь	доктор наук
Знання мов	Американська жестова[6] і англійська[7]
Заклад	Смітсонівський інститут
Членство	Національна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство і Literary Society of Washingtond
Magnum opus	invention of telephoned
Посада	професор і член радиd
Батько	Александер Мелвілл Белл[1]
Мати	Еліза Беллd
У шлюбі з	Мейбл Габбард Белл[1][9]
Діти	Elsie May Grosvenord[10] і Marian Fairchildd
Вага	111 кг[11]
Зріст	183 см[11]
Автограф
Нагороди	медаль Едісона (1914) медаль Елліота Крессона (1912) медаль Г'юза (1913) Національний авіаційний зал славиd (1965) Національна зала слави винахідників США (1974) медаль Альберта (1902) Канадська Алея слави (2001) Член Американської академії мистецтв і наук Член Національної академії наук Сполучених Штатівd (1883) медаль Джона Фріца (1907) національні історичні особи Канади (8 червня 1977)
IMDb	ID 1745080
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Почав працювати помічником вчителя музики і ораторського мистецтва. Згодом працював з глухонімими людьми, навчаючи їх вимови. Прагнення допомогти цим людям і любов до дівчини, що оглухла після важкої хвороби, спонукали сконструювати прилади, за допомогою яких можна було демонструвати глухим артикуляцію звуків мови.

Після переїзду з Британії на американський континент викладав у Бостоні, тренуючи викладачів для глухих. У 1872 році відкрив у Бостоні приватну школу «Фізіології звуку та механіки мови», а в 1873 став професором фізіології органів мови Бостонського університету^[12].

Вивчив акустику, фізику людської мови. Почав ставити досліди з апаратом, в якому мембрана передавала коливання звуків на голку. Так наближався до ідеї телефону, за допомогою якого «стане можливою передача різних звуків, якщо тільки вдасться викликати коливання сили електричного струму, відповідні тим коливанням густини повітря, які породжує даний звук».

За освітою не був ні інженером-електриком, ні фізиком, але за якийсь час змінив напрям діяльності і почав працювати над створенням телеграфу для одночасної передачі кількох текстів — «музичного телеграфу» (число текстів було рівне числу нот, тобто 7).

Белл намагався зробити мультиплексний телеграф для проекту свого тестя, Ґардінера Габбарда. Він оформив американський патент № 161739 за 6 квітня 1875, але ніякої користі від нього не отримав. Але в ході цих дослідів Белл впритул підійшов до винаходу телефону.

2 червня 1875 року його досліди все ж таки дали результати. Коли Александр і Томас Ватсон налаштовували телеграфні апарати, вони замкнули контакти і Александер почув у свого приймача дивний звук. Як тільки він почув цей звук, одразу кинувся до Ватсона, який у цей час налаштовував телеграфний ключ, і вся його настройка відкликалася луною на приймачі. Подібні події траплялися й раніше, але ніхто не надавав їм значення, а ось Александер Белл побачив у цьому підтвердження своїм здогадам, що звук можна передавати дротом. Після цього вони весь день ставили досліди із передачею звуку^[13].

У 1876 році спостережливість при роботі над телеграфом допомогла відкрити явище, яке дало змогу винайти телефон: коли помічник Белла витягав пластинку з передавача, у приймачі Белл почув деренчання. З'ясувалося, що пластинка замикала і розмикала електричне коло. Белл звернув на це явище пильну увагу.

Через кілька днів перший апарат, родоначальник всіх телефонних апаратів — невелика мембрана з сигнальним ріжком для посилення звуку — був зроблений. Через кілька років телефон перетворився на масовий засіб зв'язку, що принесло створеній фірмі значні прибутки.

7 березня 1876 був оформлений патент № 174465 на Александра Белла, який буде визнаний найдорожчим патентом в історії.^[14][15]

Александер Белл на поштовій марці США (1940)

У 1880 році вперше спостерігав фотоакустичний ефект — виникнення акустичних коливань у досліджуваному зразку при опромінюванні його модульованим або імпульсним світлом. Він запропонував використовувати фотоакустичний ефект для оптичного бездротового телефону, фотофону. У цьому пристрої звуки людського голосу викликали коливання рухомого люстерка, які модулювали пучок сонячного світла. Як приймач використовувався замкнутий об'єм з поглинаючим світло середовищем, в якому виникав звук (завдяки фотоакустичному ефекту), що сприймається людиною через слухову трубку.

Долучився до розробки металодетектора, гідроплана та інших літаків, спроектував чотиригранного повітряного змія.

Підтримував селекцію, а також сприяв розвитку євгеніки.

Став одним із засновників Національного географічного товариства, яке до сьогодні видає журнал «National Geographic».

Помер у своєму маєтку в Новій Шотландії від цукрового діабету, що ускладнився злоякісною анемією.

Винаходи та запатентовані технології

Патенти, отримані Александром Беллом на телефонні апарати та засоби для покращення зв'язку

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 161,739	06 квітня 1875	Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs
No. 174,465	07 березня 1876	Improvement In Telegraphy
No. 178,399	06 червня 1876	Improvement in telephonic telegraph-receivers
No. 181,553	29 серпня 1876	Improvement in generating electric currents
No. 186,787	30 січня 1877	Improvement in electric telegraphy
No. 201,488	19 березня 1878	Improvement in speaking-telephones
No. 213,090	11 березня 1879	Improvement in electric speaking-telephones
No. 220,791	21 жовтня 1879	Improvement in telephone-circuits
No. 228,507	08 червня 1880	Electric Telephone Transmitter
No. 230,168	20 липня 1880	Automatic short-circuiter for telephones
No. 238,833	15 березня 1881	Electric Call-Bell
No. 241,184	10 травня 1881	Telephonic Receiver
No. 244,426	19 липня 1881	Telephone Circuit

Патенти, отримані Александром Беллом та Самнером Тейнтером на фотофон та пристрої для нього

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 235,199	07 грудня 1880	Apparatus for Signaling and Communicating, Called "Photophone”
No. 235,496	14 грудня 1880	Photophone Transmitter
No. 235,497	14 грудня 1880	Selenium Cells
No. 235,590	14 грудня 1880	Selenium Cell
No. 235,616	21 грудня 1880	Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity
No. 241,909	24 травня 1881	Photophonic Receiver

Патенти, отримані Александром Беллом, Самнером Тейнтером та Чичестером Беллом на фонограф та пристрої для нього

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
№ 341,212	04 травня 1886	Reproducing Sounds from Phonograph Records
№ 341,213	04 травня 1886	Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy
№ 341,214	04 травня 1886	Recording and reproducing speech and other sounds

Патенти, отримані Александром Беллом та його помічниками на літальні апарати

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 757,012	12 квітня 1904	Aerial Vehicle
No. 770,626	20 вересня 1904	Aerial Vehicle or Other Structure
No. 856,838	11 червня 1907	Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures
No. 1,010,842	5 грудня 1911	Flying Machine
No. 1,011,106	5 грудня 1911	Flying Machine
No. 1,050,601	04 січня 1913	Flying Machine

Патенти отримані Александром Беллом на гідродроми

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 1,410,874	28 березня 1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,875	28 березня 1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,876	28 березня 1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,877	28 березня 1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like

Примітки

1. https://www.biography.com/people/alexander-graham-bell-9205497
2. https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/0303.html
3. http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID=120
4. https://washington.mfa.gov.hu/eng/page/history-of-new-embassy-building
5. National Register of Historic Places nomination form

   d:Track:Q3719d:Track:Q47123453
6. Sacks O. Seeing Voices — 1990. — P. 27. — ISBN 978-0-520-06083-8

   d:Track:Q258662d:Track:Q110044178
7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
8. NNDB — 2002.

   d:Track:Q1373513
9. University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717

   d:Track:Q1067935d:Track:Q180865d:Track:Q3101851d:Track:Q7896496d:Track:Q5546378d:Track:Q55723359d:Track:Q3402572d:Track:Q5479642d:Track:Q838302
10. Geni.com — 2006.

    d:Track:Q2621214
11. https://japantoday.com/category/features/lifestyle/alexander-graham-bell-falls-asleep-meeting-emperor-meiji
12. Alexander Graham Bell Laboratory Notebook, 1875-1876. World Digital Library. 1875-1876. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
13. Watson, Thomas A. The Birth and Babyhood of the Telephone. США. с. 15.
14. Durrant, Damian (25 липня 2016). Individual Patents that Built Empires. ipstrategy.com.
15. Иванов, Александр. Александр Грейам Белл (Alexander Graham Bell). telhistory.ru.

Посилання

• Александер Грейам Белл
• Александер Белл на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)