Вітамін C
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аскорбíнова кислотá (лат. Ascorbic acid (BP, JP, USP)[1][2][3], лат. Acidum ascorbinicum (PhEur)[1], гамма-лактон 2,3-дегідро-L-гулонової кислоти, вітамін C) — відносно проста органічна кислота. Хімічна формула C6H8O6. Міститься у свіжих фруктах (яблука, сливи, персики тощо) та овочах. Відносять до водорозчинних вітамінів.[4]
 | |
 | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 2-Oxo-L-threo-hexono-1,4-lactone-2,3-enediol or (R)-3,4-dihydroxy-5-((S)- 1,2-dihydroxyethyl)furan-2(5H)-one | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C6H8O6 |
| Мол. маса | 176.12 г/моль |
| SMILES | & |
| Синоніми | L-ascorbic acid |
| Фізичні дані | |
| Густина | 1.694 г/см³ |
| Т плавлення | 190 °C (374 °F) |
| Т кипіння | 553 °C (1027 °F) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | rapid & complete |
| Зв'язування | negligible |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | varies according to plasma concentration |
| Виділення | renal |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
A |
| Лег. статус |
general public availability |
| Шляхи введення | oral |
Кристалічний порошок білого або майже білого кольору чи безбарвні кристали, що змінюють колір під впливом повітря і вологи, насипна густина після усадки — 1,0–1,2 г/см3 (кристалічний матеріал), 0,9–1,1 г/см3 (порошок)? щільність справжня 1,688 г/см3; константа дисоціації рКа1 = 4,17, рКа2 = 11,57. Легкорозчинний у воді (1:3,5), пропіленгліколі (1:20), розчинний у 96%-ному спирті (1:25), гліцерині (1:1000). рН 2,1–2,6 (5 % водний розчин) Плавиться при температурі близько 190 °C із розкладанням.[1][5]
Практично не розчиняється в хлороформі, етері та жирних оліях; несумісна з лугами, іонами важких металів (особливо купрумом та ферумом), окисниками, мефенаміном, фенілефрину гідрохлоридом, піриламін малеатом, саліциламідом, натрію нітритом, натрію саліцилатом та теобромін саліцилатом.
Не синтезується в організмі людини і надходить лише з продуктами харчування. Розчиняється у воді й руйнується при тривалому кип'ятінні, тому вимочування або переробка овочів знижує вміст у них вітаміну С. Вітамін C міститься в лимонах (~53 мг/100 г),[6] плодах шипшини (~426 мг/100 г),[7] солодкому перці (125-190 мг/100 г), чорній європейській смородині (~181 мг/100 г)[8], зеленій цибулі (~13.4 мг/100 г)[9].[10]
Добова потреба людини в аскорбіновій кислоті досить велика — 70—100 мг[джерело?]. Нестача аскорбінової кислоти може привести до цинги[10][11]. Отримана 1934 Тадеушем Рейхштейном, швейцарським хіміком, нобелянтом.
Вітамін С виконує в організмі два основні завдання: забезпечення імунного захисту і стабілізації психічної діяльності. Вітамін С — найкращий засіб для збереження життєвої сили. Коли бракує С, в людей кровоточать ясна, трапляються часті застуди, слабшають нерви, погіршується увага. Виникають: загроза запалення слизових оболонок, зайва вага, підвищена втомлюваність, депресивний стан, безсоння, ранні зморшки та проблеми із серцево-судинною системою.[джерело?]
Щоденне недовготривале вживання 5-10 г вітаміну С здоровими людьми не призводить до побічної дії, при передозуванні можливі побічні ефект, як от нудота, розлад шлунка та діарея.[1]
Попри це, деякі дослідники попереджують про небезпеку виникнення каміння в нирках при вживанні великих доз вітаміну С (оксалат є метаболітом вітаміну С).[джерело?]
Великі дози вітаміну С можуть знизити вміст міді.[джерело?]
Вітамін С у формі жувальних таблеток може руйнувати емаль зубів унаслідок підвищеної кислотності.[джерело?]
Показання до застосування: гіпо- й авітаміноз, геморагічний діатез, кровотеча, капіляротоксикоз, отруєння промисловими речовинами, променева хвороба, захворювання серцево-судинної, дихальної систем, нирок, печінки, травного каналу, профілактика вірусних інфекцій.[12]
Міститься в усіх рослинах, особливо у свіжих листкових овочах, плодах, ягодах.[13][14] У плодах шипшини та недозрілих волоських горіхах вміст аскорбінової кислоти досягає 10-12 % сухої маси[14][15]. Солодкий перець, бузина, ківі, апельсин, лимон, малина, сік грейпфрутів, буряк, цибуля, спаржа, капуста, печінка[джерело?]. Багато вітаміну «С» містить хрін, який слід натирати відразу ж на оцет, тому що кислота сприяє збереженню вітаміну. Саме тому кисла капуста зберігає вітамін протягом цілого року.[16]
Варка овочів, бобів, гороху з содою прискорює руйнування вітаміну, так само як і повільне нагрівання[16]. При приготуванні їжі слід кидати овочі та картоплю в киплячу воду і споживати відразу, не даючи довго стояти звареній їжі. Ягоди, плоди та овочі найкраще вживати сирими або у вигляді свіжих соків і сиропів.
У тваринних продуктах помітну кількість її містять молоко, печінка[14][15].
Досліджується питання про можливий позитивний ефект призначення внутрішньовенно вітаміну С при коронавірусній хворобі 2019, тому що він здатний зменшувати активацію і акумуляцію у вогнищі запалення нейтрофілів, утворення позаклітинних пасток нейтрофілів, що служить субстратом ушкодження стінки кровоносних судин, і, як наслідок, знижувати набряк альвеол. У деяких[джерело?] клінічних протоколах лікування цієї хвороби використовується вітамін C разом з кверцетином, зокрема, у протоколі Східновірджинської медичної школи (EVSM)[17]
Вважається, що відкриття вітаміну C у 1932 році зробив угорський науковець Альберт Сент-Дьйорді, який і отримав згодом Нобелівську премію з фізіології або медицини за дослідження біологічного окислення, які включали й визначення вітаміну C. Припускається, що майже одночасно з Сент-Дьйорді, проте незалежно від нього, вітамін C відкрив американський біохімік Чарлз Глен Кінг.
