Архетип (від дав.-гр. ἀρχέτυπον — «прообраз, початкове зображення, давній слід»).
Архетип може означати:
- Архетип (філософія) — прообраз, ідея у пізньоантичній філософії.[1]
- Архетип юнгіанський (аналітична психологія) — термін аналітичної психології, що позначає первинні природні образи, ідеї, переживання, властиві людині як суб'єкту колективного несвідомого.
- Архетип (мовознавство) (праформа, прототип, первинна форма) — у порівняльно-історичній лінгвістиці вихідна первинна мовна форма, реконструйована на основі зіставлення реальних фактів, що належать до різних мов[2], позначається астеріском (*).
- Архетип (мистецтво) — первинний образ, оригінал; загальнолюдські символи, на яких базуються міфи, фольклор і культура в цілому (зла мачуха, вірний слуга і под.)
- Архетип (інформатика)[en] — формалізована повторно використовувана модель поняття предметної області.
- Архетип (текстологія)[en] — найдавніший (зазвичай невідомий) текст писемної пам'ятки, який є першоджерелом для наступних копій.
Словник іншомовних слів / укл. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. — К.: Наукова думка, 2000.
Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. — Харків : Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б-ка держ. мови).
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. В. Т. Бусел. — K. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2.