Ракка[1][2] (араб. الرقة — ar-Raqqa) — місто на півночі Сирії, адміністративний центр однойменної мухафази. Розташований на північному березі річки Євфрат, за 160 км на північ від Халебу. З середини 1970-х років економіка міста базується на виробленні електроенергії на Євфратській греблі, сільському господарстві та видобутку нафти на прилеглих родовищах. Є невеликий історичний музей, палац Аббасидів, Велика мечеть, побудована в VIII столітті.
Місто
 Координати 35°57′00″ пн. ш. 39°00′36″ сх. д.
|
Історія
Елліністичні та візантійські періоди
Місто Ракка було засноване в 242 до н. е. або 244 до н. е. царем селевкидів Селевком II Каллініком як Каллінікум або Каллінікос. У візантійський період місто було перейменовано в Леонтуполіс, однак частіше місто продовжували називати Каллінікос. У той час місто було економічним та військовим центром. В 542 місто було зруйноване при нападі Сасанідів з Персії на чолі з Хосровом I Анушірваном, але пізніше було відбудоване візантійським імператором Юстиніаном I.
Ранній ісламський період
В 639 місто було захоплене арабськими мусульманськими племенами. З того часу воно отримало назву Ракка. В 640 будується перша мечеть. Через стратегічного положення, значення міста Ракки ще більше зростає під час воєн при Омеядах та на початку правління Аббасидів. В 771— 772 аббасидський халіф Аль-Мансур будує військовий гарнізон за 200 м від Ракки. В 796 халіф Гарун ар-Рашид приймає рішення зробити Ракку своєю резиденцією в імперії. Протягом тринадцяти років Ракка була формальною столицею Імперії Аббасидів, що тягнеться від Північної Африки до Центральної Азії, в той час як основний адміністративний апарат залишався в Багдаді. Після переїзду двору назад у Багдад в 809 Ракка залишилася столицею західної частини імперії, включаючи Єгипет.
Період занепаду
Наприкінці IX століття Ракка прийшла в занепад через тривалі військові дії між Аббасидами та Тулунідами, а пізніше з радикальними шиїтами карматами. З кінця X століття до XII століття місто перебувало під контролем бедуїнських династій.
Період відродження
Ракка пережила новий підйом в XII та першій половині XIII століття, ставши сільськогосподарським та ремісничим центром при зангідах та Аюбідів. В цей період були побудовані Багдадські ворота. Убитий правитель Імад ад-Дін Зенгі був спочатку похований в Ракка. Ракка була зруйнована під час навали монголів в 1260-ті. Є свідчення про смерть останніх жителів міста в 1288.
Османський період та сучасність
В XVI столітті Ракка знову згадується в історії, цього разу як митний пост Османської імперії на Євфраті, був навіть створений вілаят Ракка, столиця якого, проте, знаходилася не в місті, а за 200 км на північ.
Місто Ракка було знову заселено в 1864, спочатку як військова застава, потім як селище для арабських бедуїнів та чеченців, які рятувалися від війн на Кавказі в середині XIX століття. При французькому мандаті було споруджено будинок адміністрації, зараз там знаходиться міський музей. В 1950-ті роки, в розпал Корейської війни, світовий бум на бавовну стимулював безпрецедентне зростання міста та культивацію земель в середній течії Євфрату.
ІДІЛ
У березні 2013 року місто було захоплене повстанцями в ході громадянської війни в Сирії. До жовтня 2017 року місто було під контролем бійців Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ). У місті було встановлено шаріатське правління, яке виконувало функції столичного міста для ІД. Операція щодо звільнення Ракки розпочалася 6 червня 2017 року. 14 жовтня 2017 було повідомлено про повне звільнення міста від ІДІЛ.[3].
Див. також
Примітки
Література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
