Апельси́н[1][2][3][4] або помаранча, помаранч, померанець[5][6](Citrus sinensis) — вічнозелене дерево висотою до 7-12 м роду цитрус (Citrus) родини рутових (Rutaceae), невідоме у дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія.
| Апельсин | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) |
| Рід: | Цитрус (Citrus) |
| Вид: | Апельсин (C. × sinensis) |
| Біноміальна назва | |
| Citrus × sinensis | |
Слово «апельсин» походить з голландської мови; нід. appelsien (нині частіше вживається форма sinaasappel), як і нім. Apfelsine, є калькою з фр. pomme de Chine (буквально — «яблуко з Китаю»; тепер ця назва у французькій витіснена словом orange, що стало власним ім'ям фрукту англійською, а саме, зазвичай, "sweet orange" або просто "orange")[7].
Слово померанча походить від чеського pomeranč/, словацького pomaranč або польського pomarańcza, які всі походять від французького pomme d'orange.[8]
Історія
Вперше згадується у китайській літературі у 314 році до н.е. [9]
Ботанічний опис
Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.
Помологічні групи
Розрізняють 4 помологічні групи сортів:
- звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
- пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
- корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
- яфські — великі плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.
Численні сорти апельсина людина культивує вже понад 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.
Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.
До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.
Деякі сорти
- Шамуті[en] — вегетативно розмножувана переклінальна химера сорту 'Beledi'. Відомий з XIX ст.. Інтродукований до США[10]. Наприкінці XX ст. описано випадки розхимерювання[11].
Галерея
Дерева на вулиці в Марокко
Корольки з Сицилії
Червоний апельсин (плід на початку зростання)
Квітка апельсина
Переробка апельсинів на сік в Ізраїлі.
.jpg)
Апельсини в мистецтві
Франсуа Буше. «Мадам Помпадур на тлі з апельсиновим деревом»
Геральдичне дерево родини Оранських-Нассау, 1874 рік
Імітація апельсинового дерева в парку під снігом
Декор станції метро, Лісабон.
Франсіско де Сурбаран, натюрморт «Лимони, апельсини, троянда», Музей Нортона Саймона.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
