Антіох IV Епіфан
правитель держави Селевкідів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антіо́х IV Епіфан (215 до н. е. — 164 до н. е.) — сирійський цар з 175 до н. е. Молодший син Антіоха III.
Антіох IV Епіфан дав.-гр. Ἀντίοχος Ἐπιφανής | |
---|---|
Правління | 175 до н. е. — 164 до н. е. |
Коронація | 175 до н. е. |
Біографічні дані | |
Імена | Мітрідат |
Народження | 215 до н. е. |
Смерть | не раніше 161 до н. е. і не пізніше грудень 164 до н. е. |
У шлюбі з | Лаодіка IV |
Діти | Антіох V Евпатор[1][2][3], Лаодіка VI, Александр I Балас і Лаодіка |
Династія | Селевкіди |
Батько | Антіох III Великий[4][3][5] |
Мати | Лаодіка III |
Медіафайли у Вікісховищі |
На думку дослідника Б. Скольника, Антіох IV зміг стати новим басилевсом завдяки підтримці вихідців з Мілету, які мали великий вплив при селевкідському дворі з часів правління його старшого брата[6]. Придушував повстання в Персиді та вступив у протистояня з Парфією за контроль над Ормузькою протокою. В рамках цього Нуменій, сатрап Месени, здобув перемоги: морську (неподалік узбережжя Карманії) і сухопутну.
Зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити юдаїзм. Це викликало повстання юдеїв, очолюване Макавеями.
Антіох помер у 164 до н. е., так і не змігши його придушити.