А́нзерський (рос. Анзерский) — другий за величиною острів в складі Соловецького архіпелагу площею 47 км², найвища точка острова і всього архіпелагу — гора Вербокольська (висота 86 м). Назва острова перекладається з вепського як «дуже витягнений острів». Від інших островів архіпелагу Анзерський відокремлений протокою Анзерська Салма, а від Онезького півострова протокою Східна Соловецька Салма.
| Анзерський | |
|---|---|
| рос. Анзерский | |
 Церква Розп'яття Господнього (Голгофо-Розп'ятський скит) | |
| Географія | |
| 65°09′32″ пн. ш. 36°06′09″ сх. д. | |
| Місцерозташування | Біле море |
| Акваторія | Біле море |
| Група островів | Соловецькі острови і Історико-культурний комплекс Соловецьких Островівd |
| Площа | 47 км² |
| Найвища точка | 86 м |
| Країна | |
 Росія | |
| Регіон | Приморський район |
| Адм. одиниця | Архангельська область |
| Населення | 16 осіб (2010) |
  Анзерський Анзерський (Росія) | |
 Анзерський Анзерський (Архангельська область) | |
 | |
 Анзерський у Вікісховищі | |
Історія
На острові було засновано перші скити Соловецького монастиря. В XVII столітті преподобний Елеазар Анзерський за благословінням соловецького ігумена Іринарха заснував тут Свято-Троїцький скит, а у XVIII столітті преподобний Іов Розп'ятський організував Голгофо-Розп'ятський скит на горі Голгофа (висота 64 м)[1].
В період Соловецького ГУЛАГу анзерські скити розділили долю інших закладів монастиря — на острові було організовано особливий відділ табору № 6. Після ліквідації табору діяльність Голгофо-Розп'ятського скиту була відновлена.
Географія
Острів витягнутий із заходу на схід, західна частина має більшу ширину, аніж східна. Довжина острова 16 км, ширина на заході понад 5 км, на сході не перевищує 1,5 км. На північному заході виділяється вузький та довгий півострів, який закінчується мисом Троїцьким, він утворює вузьку Троїцьку губу; при вході до неї східною точкою є мис Вербокольський. Крайня південно-західна точка — мис Кеньга, крайня східна — мис Колгуєв, крайня південна — мис Капельський, який стоїть при вході до Капельської губи. На захід від Капельського мису знаходиться мис Плотище. В центральній частині північного берега в море вдається мис Кириллова. Південне узбережжя облямоване піщаними мілинами та кекурами, ще далі від берега знаходяться численні банки та стаміки — Перший та Другий Троїцький стамік та Анзерська банка на півночі, банки Колгуєвська Зовнішня та Колгуєвські Внутрішні на сході, Капельський стамік на південному сході.
Береги піщано-кам'янисті. Острів вкритий мішаними лісами з переважанням сосни, велика кількість озер, найбільшими з яких є Велике Єлізарове, Капорське, Кирилловське та Голгофське. У вершині Троїцької бухти розташований хутір Троїцький, єдине поселення на острові. На сході острова встановлено Анзерський маяк[2].
Фотогалерея
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
