Андійське Койсу

Андійське Койсу (авар. Гӏанди Гӏор; рос. Андийское Койсу; груз. ანდის ყოისუ; мегрел. ანდაშ ყოისუ) — річка в Грузії (Кахетія) та Росії (Дагестан). Довжина — 144 км.

Андійське Койсу
42°47′26″ пн. ш. 46°47′47″ сх. д.
Витік
• координати	42°21′17″ пн. ш. 45°39′31″ сх. д.
Гирло	Сулак
• координати	42°47′27″ пн. ш. 46°47′46″ сх. д.
Країни:	Росія
Регіон	Дагестан Кахеті
Довжина	144 км
Площа басейну:	4810 км²
Середньорічний стік	69,6 м³/с
Притоки:	Ansaltad, Gadaritlyard, Gakkod, Metlyutad, Пирикительська Алазані, Tindinskayad, Tlyarotad, Tushetian Alazanid, Unsatlend, Khushtadad, Chankovskayad, Emitad, Enzherukd, Sasitligayad і Khvarshid
Медіафайли у Вікісховищі

Топонімія

Назву «койсу» отримало від кумицького «къой сув» — овеча вода. До середини XX-го століття назву «Къойсу» носила річка Сулак.

Географія

Річка Андійське Койсу, яка є лівою притокою річки Сулак, утворюється від злиття річок Пирикительська Алазані та Тушетська Алазані, що беруть початок в гірській Тушеті (Грузія). Вона зливається з річкою Аварське Койсу в 6 кілометрах східніше села Чірката, утворюючи річку Сулак.

Довжина річки від місця зливання двох річок 144 км (від витоку Тушетської Алазані — 192 км), загальне падіння 2500 м, площа водозбору 4810 км², середня його висота 2140 м. Льодовики поширені в межах найбільш високих ділянок хребтів Богоського, Пирикетельського та Снігового.

Значна частина площі водозбору (84 %) лежить вище 1500 метрів над рівнем моря, в тому числі 10 % вище 3000 метрів.

На території Ботлихського району на лівому березі річки знаходятся залишки давнього міста Ортаколо IX—X століть, знать якого була християнською, а прості люди дотримувалися язичництва.