Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Адітья-L1»[5] (англ. Aditya-L1) — індійський космічний апарат, що містить коронограф для дослідження атмосфери Сонця. Був створений Індійською організацією космічних досліджень та іншими індійськими дослідницькими інститутами[3]. Він буде розміщений на відстані приблизно 1,5 мільйона кілометрів від Землі на гало-орбіті навколо точки Лагранжа L1 між Землею та Сонцем, де він вивчатиме сонячну атмосферу, сонячні магнітні бурі та їхній вплив на навколоземне середовище[6]. Назва місії походить від імені індійського бога Сонця та назви точки Лагранжа L1[2].
Адітья-L1 | |
---|---|
Основні параметри | |
Повна назва | Aditya-L1 |
Організація | Індійська організація космічних досліджень і розробок |
Дата запуску | 2 вересня 2023, 11:50 IST (06:20 UTC)[1][2] |
Ракета-носій | PSLV-XL |
Космодром | Космодром імені Сатіша Дгавана |
Тривалість польоту | 5,2 років (запланована)[3] |
Технічні параметри | |
Маса | 1475 кг |
Орбітальні дані | |
Період обертання | 177,86 днів[4] |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | https://www.isro.gov.in/Aditya_L1.html |
Це перша індійська місія, присвячена спостереженню за Сонцем. Вона була запущена ракетою-носієм PSLV-XL 2 вересня 2023 року[7][1][2], за десять днів після успішної посадки індійської місячної місії Чандраян-3.
Основними науковими цілями місії «Адітья-L1» є:
Концепція Адітья була запропонована 2008 року. Спочатку він планувався як невеликий 400-кілограмовий супутник низькій навколоземній орбіті (800 км) з коронографом для дослідження сонячної корони. На 2016—2017 фінансовий рік було виділено експериментальний бюджет у розмірі 3 крор (тобто 30 млн) рупій[9][10][11]. Масштаби місії з часом було розширено до комплексної обсерваторії сонячного та космічного середовища, розміщеної в точці Лагранжа L1[12], тому місію було перейменовано на «Адітья-L1». Станом на липень 2019, вартість місії становила 78,53 крор рупій без урахування витрат на запуск[13].
Місія «Адітья-L1» потребуватиме приблизно 109 земних днів після запуску[14], щоб вийти на гало-орбіту навколо точки L1, на відстані приблизно 1 500 000 км від Землі. Космічний корабель залишатиметься на гало-орбіті протягом запланованої тривалості місії. Невелика кількість пального витрачатиметься на корекцію орбіти, надаючи станції додаткової швидкості 0,2–4 м/с на рік[15]. 1,5-тонний супутник несе сім наукових приладів, які мають на меті дослідження сонячної атмосфери та навколоземного космічного середовища[3].
«Адітья-L1» забезпечуватиме спостереження за фотосферою, хромосферою та короною Сонця. Для магнітометра та інструментів з вивчення потоку сонячного вітру принциповим є розташування саме в точці L1, і вони не мали б сенсу в оригінальній концепції місії Адітья нанизькій навколоземній орбіті[16].
Однією з головних невирішених задач фізики Сонця є нагрів корони до температури понад 1 000 000 К, натомість як фотосфера має температуру лише 6 000 К. Крім того, не зрозуміло, як саме сонячне випромінювання впливає на динаміку земної атмосфери на короткому і довгому часовому масштабі. Місія отримає майже одночасні зображення різних шарів атмосфери Сонця, що дозволить отримати всебічне розуміння динамічних процесів на Сонці та вирішити деякі з невирішених проблеми геліофізики.
Прилади «Адітья-L1» налаштовані на спостереження сонячної атмосфери, переважно хромосфери та корони, а також оточуючого середовища в точці L1. Всього на борту є сім корисних навантажень, чотири з яких здійснюють дистанційне зондування Сонця, а три — спостереження на місці. Наукові навантаження «Адітья-L1» були розроблені різними індійськими лабораторіями в тісній співпраці з різними центрами Індійської організації космічних досліджень (ISRO).
Корисне навантаження складається з наступних інструментів[17]:
ТИП | Sl.№ | Корисне навантаження | Призначення | Розробник |
---|---|---|---|---|
Інструменти дистанційного зондування | 1 | Коронограф видимих емісійних ліній (Visible Emission Line Coronagraph, VELC) | Фотографування та спектроскопія корони | Індійський інститут астрофізики[en], Бенгалуру |
2 | Сонячний ультрафіолетовий телескоп (Solar Ultraviolet Imaging Telescope, SUIT) | Ввузько- та широкосмугове фотографування фотосфери та хромосфери | Міжуніверситетський центр астрономії та астрофізики[en], Пуне | |
3 | Сонячний рентгенівський спектрометр низької енергії (Solar Low Energy X-ray Spectrometer, SoLEXS) | М'який рентгенівський спектрометр | Супутниковий центр У. Р. Рао[en], Бенгалуру | |
4 | Рентгенівський спектрометр високої енергії для орбіти L1 (High Energy L1 Orbiting X-ray, HEL1OS) | Жорсткий рентгенівський спектрометр | Супутниковий центр У. Р. Рао[en], Бенгалуру | |
Інструменти для вимірювань на місці | 5 | Експеримент частинок сонячного вітру Адітья (Aditya Solar wind Particle Experiment, ASPEX) | Аналізатор протонів та важких іонів сонячного вітру | Лабораторія фізичних досліджень[en], Ахмадабад |
6 | Комплект аналізатора плазми для Адітья (Plasma Analyser Package For Aditya, PAPA) | Аналізатор електронів та важких іонів сонячного вітру | Лабораторія космічної фізики, Космічний центр Вікрама Сарабхая[en], Тіруванантапурам | |
7 | Удосконалені триосьові цифрові магнітометри високої роздільної здатності | Вимірювання магнітного поля (Bx, By і Bz) in situ | Лабораторія електрооптичних систем[en], Бенгалуру |
Місія Aditya-L1 обіцяє значно покращити наше розуміння поведінки Сонця та його взаємодії із Землею та космічним середовищем. Заплановані спостереження та збір даних у рамках цієї місії можуть призвести до кількох новаторських відкриттів і ідей у галузі фізики Сонця:
Запуск місії Aditya-L1 успішно відбувся 2 вересня 2023 року, об 11:50 IST, з пускового майданчика Космодрому імені Сатіша Дгавана поблизу Мадрасу в південному штаті Андгра-Прадеш (Індія). Приблизно о 12:54 IST, тобто через 63 хвилин після старту, ракета-носій PSLV-XL вивела Aditya-L1 на низьку навколоземну орбіту[20].
Перше прискорення на навколоземній орбіті заплановане на 3 вересня, приблизно об 11:45 IST. Після серії маневрів, Aditya-L1 попрямує до точки базування[21].
30 вересня 2023 року, згідно заяви ISRO, космічний корабель «Адітья-L1» вийшов зі сфери гравітаційного впливу Землі та вирушив до точки Лангранжа L1 системи Сонце-Земля[22].
6 січня 2024 року, як повідомила Індійська організація космічних досліджень (ISRO), космічний апарат «Адітья-L1» було успішно виведено на гало-орбіту в районі точки Лагранжа L1 - за 1,5 млн км від Землі[23].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.