Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
За конституції 2008 року М'янма є федеративною державою. Країна розділена на 7 адміністративних областей (တိုင်းဒေသကြီး) (до введення нової конституції 2008 року вони називалися тайн бірм. တိုင္) і 7 штатів (п'їне) (національних областей) (бірм. ပည္).
Області і штати діляться на райони (kayaing), які в свою чергу складаються з міст (мьо) і сільських волостей (мьоне). Міста діляться на міські квартали (якве), волості — на групи сіл (чейюа).
Тип | Назва | Ксть. одиниць | |
---|---|---|---|
Штат | ပြည်နယ် | IPA: pjìnɛ̀ | 7 |
Область | တိုင်းဒေသကြီး | IPA: táɪɴ dèθa̰ dʑí | 7 |
Адміністративна столиця | ပြည်တောင်စုနယ်မြေ | IPA: pjìdàʊɴzṵnɛ̀mjè | 1 |
Самоврядні зони | ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | IPA: kòbàɪɴ ʔoʊʔtɕʰoʊʔ kʰwɪ̰ɴja̰ dèθa̰ | 5 |
Самоврядні області | ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရ တိုင်း | IPA: kòbàɪɴ ʔoʊʔtɕʰoʊʔ kʰwɪ̰ɴja̰ táɪɴ | 1 |
Рівень | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
---|---|---|---|---|---|
Адміністративна столиця (ပြည်တောင်စုနယ်မြေ) |
Район (ခရိုင်) |
Волость (မြို့နယ်) |
Квартал (ရပ်ကွက်) |
- | |
Область (တိုင်းဒေသကြီး) Штат (ပြည်နယ်) |
- | ||||
Групи сіл (ကျွေးရွာအုပ်စု) |
Село (ကျွေးရွာ) | ||||
Самоврядні області (ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရတိုင်း) | |||||
Самоврядні зони (ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ) |
- | ||||
№ | Найменування | Оригінальна | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення,[1] чол. (2012) | Щільність, чол./км² | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Адміністративні області | |||||||
1 | Іраваді (Ейяваді) | ဧရာဝတီတိုင်းဒေသကြီး | Пантейн | 35138 | 7759243 | 220,82 | |
2 | Пегу (Багоу) | ပဲခူးတိုင်းဒေသကြီး | Пегу | 39404 | 5678069 | 144,10 | |
3 | Магуе (Магуе) | မကွေးတိုင်းဒေသကြီး | Магуе | 44820 | 5379497 | 120,02 | |
4 | Мандалай (Мандалай) | မန္တလေးတိုင်းဒေသကြီး | Мандалай | 37024 | 8563619 | 231,30 | |
5 | Сікайн (Сагайн) | စစ်ကိုင်းတိုင်းဒေသကြီး | Сікайн | 94625 | 5840971 | 61,73 | |
6 | Танінтаї (Тенассерім) | တနင်္သာရီတိုင်းဒေသကြီး | Тавой (Доуе) | 43343 | 1650982 | 38,09 | |
7 | Янгон (Рангун) | ရန်ကုန်တိုင်းဒေသကြီး | Янгон | 10171 | 6732734 | 661,95 | |
Штати (національні області) | |||||||
8 | Чин (Хакха) | ချင်းပြည်နယ် | Хакха | 36019 | 516660 | 14,34 | |
9 | Качин (М'їчина) | ကချင်ပြည်နယ် | М'їчина | 89041 | 1509351 | 16,95 | |
10 | Кая (Каренні) | ကယားပြည်နယ် | Лойко | 11733 | 349875 | 29,82 | |
11 | Карен (Каїн) | ကရင်ပြည်နယ် | Пхаан | 30 383 | 1 733 281 | 57,05 | |
12 | Мон (Моулмейн) | မွန်ပြည်နယ် | Молам'яйн (Mawlamyine) | 12 257 | 3 035 435 | 247,65 | |
13 | Ракхайн (Аракан) | ရခိုင်ပြည်နယ် | Сітуе (Акьяб) | 36 778 | 3 132 651 | 85,18 | |
14 | Шан (Таунджи) | ရှမ်းပြည်နယ် | Таунджи | 155 801 | 5 315 503 | 34,12 | |
Всього | 676 577 | 57 197 871 | 84,54 |
Представники титульних національних меншин (чини, качини, кая, карени, мони, араканці , шани) і деяких інших народностей, посилаючись на конституцію 1947 року, вимагають відновлення федеративного устрою держави і ведуть збройну боротьбу за національну автономію чи незалежність. Ряд екстремістських угруповань (таких, як Національна соціалістична рада Нагаленду та інші) виступають за повне відділення і створення незалежних держав на територіях проживання етнічних груп нага, мізо, зо та ін., які зараз входять до складу М'янми та Індії.
Конституція 2008 року в М'янмі декларувала створення нових національних самоврядних одиниць. Їх назви були оприлюднені в бірманській пресі в серпні 2010 року. Всього таких одиниць було створено 6:
Назва | Оригінальна | Склад | Населення | Площа, км² |
---|---|---|---|---|
Самоврядна зона Дану | ဓနုကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | (об'єднує 2 волості в штаті Шан) | ||
Самоврядна зона Кокан | ကိုးကန့်ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | (об'єднує 2 волості в штаті Шан) | ||
Самоврядна зона Нага | နာဂကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | (об'єднує 3 волості в області Сікайн) | ||
Самоврядна зона Палаунг | ပလောင်းကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | (об'єднує 2 волості в штаті Шан) | ||
Самоврядна зона Па-О | ပအိုဝ့်ကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရဒေသ | (об'єднує 3 волості в штаті Шан) | ||
Самоврядна область Ва | ဝကိုယ်ပိုင်အုပ်ချုပ်ခွင့်ရတိုင်း | (об'єднує 6 волостей в штаті Шан)[2] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.