Олександр Іванович Авдєєв (нар. 12 серпня 1983, Ганнусівка, Івано-Франківська обл. — пом. 13 квітня 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
| Олександр Авдєєв Авдєєв Олександр Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 серпня 1983 с. Ганнусівка (Тисменицький район, з 2020 року - Єзупільська селищна громада) Івано-Франківського району, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 13 квітня 2022 (38 років) у боях під Харковом (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (2006) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Олександр Авдєєв народився 12 серпня 1983 року в селі Ганнусівка (Тисменицький район; з 2020 року — Єзупільської селищної територіальної громади Івано-Франківського району. У 2006 році закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю «Політологія» (2006).
Брав участь у Революції гідності. Безпосередньо з майдану у 2014 році пішов добровольцем брати участь у війні на сході України. У складі батальйонів «Правий сектор», «Донбас» воював біля Попасної, Мар'їнки, в Пісках. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій.
Загинув 13 квітня 2022 року в боях під Харковом у складі 226-го батальйону харківської тероборони. Він вивів з-під пекельного артобстрілу свій підрозділ, а сам отримав осколкове поранення, яке стало смертельним.
Чин прощання із загиблим відбувся 18 квітня 2022 року в рідному селі Єзупільської селищної територіальної громади на Івано-Франківщині. Попрощалися із загиблим у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де священники усіх сусідніх парафій відправили чин похорону. Поховали Олександра Авдєєва біля могили односельця Володимира Вовчука, що загинув на початку березня 2022 року[1][2][3][4][5].
Родина
У загиблого залишилися батьки. Він був неодружений.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
