Іпостась
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Іпостась (дав.-гр. ὑπόστᾰσις, основа, сутність) — термін античної філософії, уперше вжитий Посідонієм (I ст. до н. е.) у значенні одиничного реального буття. У християнстві, починаючи з патристики, термін «іпостась» служить для позначення кожної з осіб триєдиного Бога (відповідно до догмату, Трійця складається з трьох Іпостасей).