Димитрій Ростовський (в миру Данило Савич Туптало; 1651–1709) — святий, митрополит Ростовський і Ярославський, церковний діяч, вчений і проповідник. Письменник, історик, богослов і релігійний діяч.
Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Говорити лихе, а промовчувати добре — однакове є зло.
Голий розбою не боїться.
Золото вуста загороджує.
Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Ліпше вмерти в чистоті, аніж жити у скверні.
Плотська хіть у молодих люта.
Плотські пристрасті і святих допікають.
Праця без доброчестя марна.
Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім долішній.
Світлонароджений той, що буде світлом світу.
Святого кореня є і гілки святі.
Хто має від Бога дар і не користується ним — злодій є.
Хто правду говорить, ненавидять того.
Хто працював на мамону, на Бога працювати не може.
Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Яка милостиня, таке і воздаяння.
Що люципер завзявся — щоб з Богом зрівнятись,
Те людина, цей ворог, став ділом справляти.
Хай у тихості серце твоє веселіє,
То ж і виразка злобна у нім не боліє.
Добре і потерпіти, коли інакше бути не може.
Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з ущербом лікувати.