Лісабо́нський землетру́с — великий землетрус, що відбувся 1 листопада 1755 року, о 9:20 ранку, біля південно-західного узбережжя Португалії. Епіцентр — східний Атлантичний океан, приблизно за 200 кілометрів на південний захід від півострова Святого Вінсента. Магнітуда — 8,5–9,0 балів за шкалою Ріхтера. Знищив португальську столицю Лісабон та багато прибережних поселень. Був одним із найруйнівніших і смертоносніших землетрусів в історії. Забрав життя до 100 тисяч осіб за 6 хвилин. Після сейсмічних поштовхів виникла пожежа і цунамі, які збільшили масштаб катастрофи. Загострив політичні суперечності в Португалії, став темою обговорень європейських філософів доби Просвітництва, призвів до розробки концепції теодіцеї. Перший вивчений європейською наукою землетрус, що послужив поштовхом до зародження новітньої сейсмології. Також — великий Лісабонський землетрус, землетрус 1755 року.