М'яч

М'яч (заст. опу́ка^[1], діал. бальон^[2][3][4][5]) — предмет сферичної чи іншої опуклої форми, який здебільшого використовується у спортивних іграх.

Етимологія

Українське «м'яч» походить від прасл. *męčь («щось зім'яте, зіжмакане»), утвореного від дієслова *męti — «м'яти»^[6]. У більшості слов'янських мов щодо м'яча вживають зовсім інші слова: пол. piłka, болг. топка, серб. lopta/лопта, словен. žoga. Похідні від *męč використовують, окрім української, у чеській (míč), російській (мяч) і білоруській (мяч). Синонім «опука» — похідне утворення від «опукати» («ставати опуклим», «надуватися»)^[7]. Західноукраїнське діал. «бальон» походить, очевидно, від фр. ballon («повітряна куля», «м'яч»).

Історія

У різних країнах для виготовлення м'ячів використовували різні матеріали: м'ячі шили зі шкір тварин, плели з очерету, скручували з ганчірок, вирізали з дерева. Перший м'яч для спортивних ігор був винайдений ще в 17 столітті й зроблений по простому: звичайне ганчір'я було покрите бичачою шкірою. У середині XIX століття Чарльз Гудьєр розробив перший м'яч, виготовлений з вулканізованої гуми. Річард Ліндон, у 1862 році, створив першу надувну гумову камеру для м'яча. Пізніше Ліндон розробив до камери насос, і на виставці в Лондоні його винахід здобув золоту медаль.

Різні м'ячі

• 
  Томографічне зображення футбольного м'яча (Video) [Архівовано 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• 
  Бейсбольний
• 
  Баскетбольний
• 
  Волейбольний
• 
  Тенісний
• 
  М'яч для водного поло
• 
  Для лакросe
• 
  Для австралійського футболу
• 
  Для американського футболу
• 
  М'яч для гольфу
• 
  М'яч для бенді
• 
  Кулі для боулінгу
• 
  Для крикету
• 
  Різні види та розміри гімнастичних м'ячів на ярмарку.

Див. також

• Золотий м'яч
• Футбольний м'яч
• Марбл
• М'яч для гольфу
• Куля
• Список ігрових видів спорту з м'ячем
• Стрибунець (м'яч)

Примітки

1. ОПУКА — Академічний тлумачний словник української мови. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
2. Поширення слова бальон. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
3. Короткий словник львівської ґвари. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 24 лютого 2016.
4. Словничок лемківських говірок. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
5. Словник «Дрогобицької мови». Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2016.
6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. Опука. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

• М'яч, опука // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1061. — 1000 екз.