Козацька Слобода (Каховський район)
село у Великолепетиському районі Херсонської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село у Великолепетиському районі Херсонської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Князе-Григорівка — село в Україні, у Великолепетиській селищній громаді Каховського району Херсонської області.
село Князе-Григорівка | |
---|---|
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці. | |
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Каховський район |
Громада | Великолепетиська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65060030040053689 |
Облікова картка | Князе-Григорівка |
Основні дані | |
Засноване | 1784 |
Населення | 1583 |
Площа | 4,21 км² |
Густота населення | 376,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74530[1] |
Телефонний код | +380 5543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°06′55″ пн. ш. 33°51′18″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
42 м |
Водойми | річки: Дніпро, Каїрка |
Відстань до обласного центру |
150 км |
Відстань до районного центру |
9 км |
Місцева влада | |
Староста | Андрійовська Тетяна Михайлівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення становить 1583 осіб, кількість дворових господарств — 697 (станом липень 2011 р.).
На південна-західній околиці села річка Каїрка впадає у річку Дніпро (Каховське водосховище).
Село засноване в 1784 році на землях, виділених царським урядом племіннику князя Г. А. Потьомкіна графу А. Н. Самойлову. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 9 км від районного центру. За 3 км від села проходить автодорога Кам'янка-Дніпровська-Каховка-Херсон.
Село довгий час називали Диким полем, тому що територія не була заселеною, а тільки страждала від нападів татарської орди. Село має ще й інші назви — Панські Каїри, Північні Каїри (від слова «кайри» татарського походження, що в перекладі означає «яр», «балка», тому що місцевість в селі порізана балками й ярами).
1797 — власність генерала Рахманова.
В 1822 р. налічувалося 1080 кріпосних жителів, перевезених з Калузької, Харківської, Полтавської та Чернігівської губернії.
Село починало розростатися з Кемегерівки. В селі було 2 кузні. На Болгарській балці знаходився маєток (село було кріпосне). Орендарями тутешніх земель були Райнови та Добрєви, болгари за походженням.
На початку 1861 р. село перейшло у володіння М. Апраксіної, онучці Рахманова, яка жила в Петербурзі та Парижі.
Станом на 1886 рік в селі, центрі Князь-Григорівської волості, мешкало 1146 осіб, налічувалось 200 дворів, існували православна церква та 6 лавок[2].
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
1 січня 1921 року в селі налічувалося 500 дворів, проживало 3293 людини. Наприкінці 20-30 років почали створювати колгоспи. В селі було 5 колгоспів: ім. Фрунзе, ім. Котовського, ім. Паризької комуни, ім. Леніна та колгосп «Прапор». 1923 року відкрито школу лікнепу, щоб ліквідувати неписьменність серед дорослих. З'явилася електрика, працювала бібліотека.
В 1932—1933 селяни пережили радянський геноцид українців.
16 вересня 1941 р. с. Князе-Григорівку захопили німецькі війська.
На примусові роботи до Німеччини гітлерівці погнали 119 чоловік.
5 лютого 1944 року Князе-Григорівку захопила Червона Армія.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[3]
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[4]
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення історичної назви Панські Каїри[5]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2043 особи, з яких 954 чоловіки та 1089 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1944 особи[7].
Мати-героїня:
1.Протасєвич Надія
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,27 % |
російська | 3,29 % |
вірменська | 1,34 % |
білоруська | 0,10 % |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.