Журавлина дрібноплода

Журавли́на дрібнопло́да (Vaccinium microcarpum, синонім — Oxycoccus microcarpus^[1]) — багаторічна рослина родини вересових. Гляціальний (плейстоценовий) релікт, занесений до Червоної книги України у статусі «вразливий». Плодоягідна і торфоформуюча культура.

Журавлина дрібноплода
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Вересоцвіті (Ericales)
Родина:	Вересові (Ericaceae)
Рід:	Чорниця (Vaccinium)
Вид:	Журавлина дрібноплода (V. microcarpum)
Біноміальна назва
Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh., 1871
Синоніми
Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.

Опис

Вічнозелений сланкий кущик, хамефіт. Пагони лежачі, тонкі (майже ниткоподібні), розгалужені, завдовжки 10-30 см, підіймаються на висоту 5 см. Листки 3-6 мм завдовжки, зверху темно-зелені, знизу повстисті. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід — куляста темно-червона ягода 0,5-0,7 см завширшки, гіркувато-кисла на смак.

Екологія та поширення

Рослина світло- і вологолюбна, морозостійка. Зростає на болотах високого ступеня розвитку, нерідко із диференціацією на мохові горби та зниження, у рідколісних (із сосною або ялиною) пухівково-чагарничково-сфагнових ценозах, в Карпатах — на улоговинних оліготрофних болотах. Віддає перевагу верховому малорозкладеному (5-15 %) пухівково-сфагновому та деревно-пухівково-сфагновому торфу з pH 4,1-4,8. У горах підіймається до висоти 1800 м над рівнем моря.

Квітне у травні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Ареал журавлини дрібноплодої дуже широкий. Він охоплює бореальну частину Євразії — від Скандинавії на заході до Східного Сибіру, Приморського краю Росії та Корейського півострова на сході. Через Україну пролягає південна межа розповсюдження: місцеві популяції розташовані в Карпатах і правобережному Поліссі.

Значення і статус виду

Загрозами для виду є осушення боліт, видобуток торфу, пожежі, що виникають під час літньої посухи. Журавлина дрібноплода охороняється в заповідниках «Ґорґани», Рівненському, Поліському, в національних парках «Синевир», Карпатському, Шацькому.

Ягоди цієї рослини багаті на вітаміни і природні консерванти (бензойну кислоту). Їх вживають сирими, використовують для приготування морсу, компоту, варення, соусів. З метою охорони дикорослих популяцій збір ягід заборонено, втім журавлину дрібноплоду можна вирощувати у спеціальних умовах (на старих торфовищах, рекультивованих заболочених землях).

Синоніми

• Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.
• Vaccinium oxycoccus subsp. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Kitam.
• Oxycoccus quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq.
• Oxycoccus palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman

Джерела

1. The Plant List.(англ.)

Посилання

• Журавлина дрібноплода [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 11 січня 2015 р.
• [Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] Vaccinium microcarpum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] Vaccinium microcarpum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)