Неотропічний папуга

Неотропічний папу́га^[5] (Touit) — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці^[6].

? Неотропічний папуга
Папуга багійський (Touit melanonotus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) Родина: Папугові (Psittacidae) Підродина: Arinae Триба: Amoropsittacini Рід: Неотропічний папуга (Touit) G.R. Gray, 1855[1]
Види
Touit batavicus Touit huetiiтиповий Touit costaricensis Touit dilectissimus Touit purpuratus Touit melanonotus Touit surdus Touit stictopterus
Синоніми
Pyrrhulopsis Bonaparte, 1854[2] Urochroma Bonaparte, 1856[3] Euchroura Reichenow, 1881[4]
Посилання
Вікісховище: Touit Віківиди: Touit ITIS: 177748 NCBI: 458124

Опис

Неотропічні папуги — це дрібні папуги, середня довижна яких становить 14-18 см, а вага 52-84 г. Вони живуть в кронах вологих тропічних лісів, зустрічаються зграями по 20-40 птахів, під час сезону розмноження парами. Неотропічні папуги мають переважно зелене забарвлення, навколо очей у них є кільця голої шкіри, хвіст у них короткий, квадратної форми, покривні пера хвоста дуже довгі і дістають до кінчиків стернових пер.

Види

Виділяють вісім видів:^[7]

• Папуга строкатий (Touit batavicus)
• Папуга синьокрилий (Touit huetii)
• Папуга червонолобий (Touit costaricensis)
• Папуга синьолобий (Touit dilectissimus)
• Папуга бразильський (Touit purpuratus)
• Папуга багійський (Touit melanonotus)
• Папуга жовтохвостий (Touit surdus)
• Папуга бурокрилий (Touit stictopterus)

Етимологія

Наукова назва роду Touit походить від слова мовою тупі Tuí eté — справді невеликий папуга.^[8] У 1648 році німецький натураліст Георг Маркгрейв^[en] використав слово Tuiete на позначення дрібного папуги у своїй праці Historia Naturalis Brasiliae^[9].

Примітки

1. Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 89.
2. Ch.L. Bonaparte. Tableau des Perroquets. „Revue et Magasin de Zoologie pure et appliquée”. 2^e Série. 6, s. 152, 1854.
3. Ch.L. Bonaparte. Tabellarische Uebersicht der Papagaien. „Naumannia”. 6, ss. gen. 30, 1856.
4. A. Reichenow. Conspectus Psittacorum. Systematische Uebersicht aller bekannten Papageienarten. „Journal für Ornithologie”. 29, s. 357, 1881.
5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
6. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: New World and African Parrots (Psittacidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta3.01. [dostęp 2020-10-18]. (необхідна підписка)
7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 388. ISBN 978-1-4081-2501-4.
9. Marcgrave, Georg (1648). Historia Naturalis Brasiliae (Latin) . Т. Liber Quintus: Qui agit de Avibus. Lugdun and Batavorum (London and Leiden): Franciscum Hackium and Elzevirium. с. 206.

Джерела

• Joseph M. Forshaw: Parrots of the World: An Identification Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, and Woodstock, United Kingdom 2006. ISBN 978-0-691-09251-5
• Juniper, T., and M. Parr (1998). A Guide to the Parrots of the World. Pica Press, East Sussex. ISBN 1-873403-40-2