Танагра (рід)

Тана́гра^[15] (Tangara) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці^[16].

? Танагра
Танагра зеленоголова (Tangara chilensis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Thraupinae Рід: Танагра (Tangara) Brisson, 1760[1]
Види
Tangara vassorii Tangara nigroviridis Tangara dowii Tangara fucosa Tangara cyanotis Tangara rufigenis Tangara labradorides Tangara gyrola Tangara lavinia Tangara chrysotis Tangara xanthocephala Tangara parzudakii Tangara johannae Tangara schrankii Tangara arthus Tangara florida Tangara icterocephala Tangara fastuosa Tangara seledon Tangara cyanocephala Tangara desmaresti Tangara cyanoventris Tangara inornata Tangara mexicana Tangara chilensisтиповий[2] Tangara callophrys Tangara velia
Синоніми
Tanagra Linnaeus, 1764 Calliste F. Boie, 1826[3] Aglaia Swainson, 1827[4] Caliste C.L. Brehm, 1832[5] Tanagrella Swainson, 1837[6] Calospiza G.R. Gray, 1840[7] Callispiza Agassiz, 1846[8] Hypothlypis Cabanis, 1847[9] Gyrola Reichenbach, 1850[10] Chrysothraupis Bonaparte, 1851[11] Tatao Bonaparte, 1851[12] Euprepiste P.L. Sclater, 1851[13] Diva P.L. Sclater, 1854[14]
Посилання
Вікісховище: Tangara Віківиди: Tangara EOL: 45510423 ITIS: 558276 NCBI: 58206

Опис

Танагри — невеликі птахи, середня довжина яких становить 12-14,5 см, а вага 12,5-31 г. Їх притаманне яскраве, барвисте забарвлення. Найбільше різноманіття тангар спостерігається у вологих гірських тропічних лісах Анд, де в одній змішаній зграї часто можна побачити кілька видів, а також в сельві Амазонії та в атлантичних лісах на сході Бразилії. Танагри віддають перевагу густим вологих тропічним лісам, хоча деякі види трапляюится і у більш відкритих середовищах. Вони живляться плодами, які становлять від 53 до 86% їх раціону, а також комахами, яких ловлять в польоті або шукають серед листя, причому спосіб живлення комахами у різних видів є відмінним. Деякі танагри видають характерні крики, однак загалом їхні голоси не надто виділяються.

Самиці танагр будують чашоподібні гнізда і розміщують їх серед густої рослинності. Вони зазвичай відкладають 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 15-16 днів після вилуплення. Самці і самиці годують пташенят комахами і плодами. Деяким видам танагр притаманний колективний догляд за пташенятами.

Види

Виділяють двадцять сім видів:^[17]

• Танагра синя (Tangara vassorii)
• Танагра берилова (Tangara nigroviridis)
• Танагра плямиста (Tangara dowii)
• Танагра панамська (Tangara fucosa)
• Танагра синьоброва (Tangara cyanotis)
• Танагра венесуельська (Tangara rufigenis)
• Танагра блискотлива (Tangara labradorides)
• Гирола (Tangara gyrola)
• Танагра рудокрила (Tangara lavinia)
• Танагра колумбійська (Tangara chrysotis)
• Танагра жовтоголова (Tangara xanthocephala)
• Танагра вогнистощока (Tangara parzudakii)
• Танагра синьовуса (Tangara johannae)
• Танагра золотогруда (Tangara schrankii)
• Танагра золота (Tangara arthus)
• Танагра смарагдова (Tangara florida)
• Танагра цитринова (Tangara icterocephala)
• Танагра райдужна (Tangara fastuosa)
• Танагра малахітова (Tangara seledon)
• Танагра червоношия (Tangara cyanocephala)
• Танагра чорнолоба (Tangara desmaresti)
• Танагра чорногорла (Tangara cyanoventris)
• Танагра сіра (Tangara inornata)
• Танагра бірюзова (Tangara mexicana)
• Танагра зеленоголова (Tangara chilensis)
• Танагра гіацинтова (Tangara callophrys)
• Танагра червоночерева (Tangara velia)

За результатами молекулярно-генетичного дослідження 2014 року, яку показало, що рід Tangara був поліфілітичним^[18], низку видів, які раніше відносили до роду Tangara, було переведено до родів Ixothraupis, Chalcothraupis, Poecilostreptus і Stilpnia^[19][20].

Етимологія

Наукова назва роду Tangara походить від тупійського слова, що означало "танцюрист, той, хто обертається". Воно початково використовувалось для позначення манакінів, однак пізніше (Marcgrave, 1648) почало використовувавтися на позначення інших яскравих, схожих на в'юрків птахів^[21].

Примітки

1. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Paris: Jean-Baptiste Bauche. Vol. 1 p. 36 and Vol. 3 p. 3.
2. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-list of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 359.
3. F. Boie. Generalübersicht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. „Isis von Oken”. 19, ss. kol. 974, 1826.
4. W. Swainson. On several Groups and Forms in Ornithology, not hitherto defined. „The Zoological Journal”. 3 (11), s. 347, 1827.
5. Ch.L. Brehm: Handbuch für den Liebhaber der Stuben-, Haus- und aller der Zähmung werthen Vögel: enthaltend die genauesten Beschreibungen von 200 europäischen Vögelarten und eine gründliche, auf vielen neuen Beobachtungen beruhende Anweisung, die in- und ausländischen Vögel zu fangen, einzugewöhnen, zu füttern, zu warten, fortzupflanzen, vor Krankheiten zu bewahren und von denselben zu heilen. Ilmenau: Druck und Verlag von Bernh. Friedr. Voigt, 1832, ss. xxi, 392.
6. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, ss. 121, 286, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
7. G.R. Gray: A list of the genera of birds: with their synonyma an indication of the typical species of each genus. London: R. and J.E. Taylor, 1840, s. 44.
8. L. Agassiz: Nomenclator zoologicus: continens nomina systematica generum animalium tam viventium quam fossilium, secundum ordinem alphabeticum disposita, adjectis auctoribus, libris, in quibus reperiuntur, anno editionis, etymologia et familiis, ad quas pertinent, in singulis classibus. Soloduri: Jent et Gassmann, 1842–1847, s. 60.
9. J. Cabanis. Ornitliologische Notizen. „Archiv für Naturgeschichte”. 13 (1), s. 316, 1847.
10. H.G.L. Reichenbach: Avium systema naturale. Das natürliche system der vögel mit hundert tafeln grösstentheils original-abbildungen der bis jetzt entdecken fast zwölfhundert typischen formen. Vorlaüfer einer iconographie der arten der vögel aller welttheile. Dresden und Leipzig: Expedition der vollständigsten naturgeschichte, 1850, ss. lxxvii.
11. Ch.L. Bonaparte. Note sur les Tangaras, leurs affinités, et descriptions d’espèces nouvelles. „Revue et Magasin de Zoologie pure et Appliquée”. 2^e Série. 3, s. 129, 1851.
12. Ch.L. Bonaparte. Note sur les Tangaras, leurs affinités, et descriptions d’espèces nouvelles. „Revue et Magasin de Zoologie pure et Appliquée”. 2^e Série. 3, s. 141, 1851.
13. P.L. Sclater: Ornithological observations. W: W. Jardine: Contributions to ornithology for 1851. Cz. 4. 1851, s. 95.
14. P.L. Sclater: Tanagrarum catalogus specificus. Basingstoke: P.L. Sclater, 1854, ss. 13, 16.
15. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
16. S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 213–216, 218–222, 226–227, 231, 233, 235–236, 239, 241. ISBN 978-84-96553-78-1.
17. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 червня 2022.
18. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
19. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
20. Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae - Resurrect Ixothraupis Bonaparte 1851, for Tangara punctata, T. varia, T. rufigula, T. xanthogastra, and T. guttata. Recognize newly named Poecilostreptus for Tangara palmeri (and extralimital T. cabanisi); resurrect Chalcothraupis Bonaparte 1851 for Tangara ruficervix; and recognize newly named Stilpnia for Tangara cyanoptera, T. larvata, T. nigrocincta, T. cyanicollis, T. preciosa, T. peruviana, T, meyerdeschauenseei, T. vitriolina, T. cucullata, T. cayana, T. viridicollis, T, phillipsi, T. argyrofenges, and T. heinei // South American Classification Committee. — 2016. — Iss. Propuesta (730.19 y 20).
21. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 378. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

• ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2..
• Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5..
• Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4.
• Morton, Isler & Isler, Tanagers ISBN 0-7136-5116-4.