Тана́гра[15] (Tangara) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці[16].
Більше інформації ?Танагра, Біологічна класифікація ...
| Танагра |
|
|
| Біологічна класифікація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види |
|
|
| Синоніми |
Tanagra Linnaeus, 1764
- Calliste F. Boie, 1826[3]
- Aglaia Swainson, 1827[4]
- Caliste C.L. Brehm, 1832[5]
- Tanagrella Swainson, 1837[6]
- Calospiza G.R. Gray, 1840[7]
- Callispiza Agassiz, 1846[8]
- Hypothlypis Cabanis, 1847[9]
- Gyrola Reichenbach, 1850[10]
- Chrysothraupis Bonaparte, 1851[11]
- Tatao Bonaparte, 1851[12]
- Euprepiste P.L. Sclater, 1851[13]
- Diva P.L. Sclater, 1854[14]
|
Посилання |
|
|
|
Закрити
Танагри — невеликі птахи, середня довжина яких становить 12-14,5 см, а вага 12,5-31 г. Їх притаманне яскраве, барвисте забарвлення. Найбільше різноманіття тангар спостерігається у вологих гірських тропічних лісах Анд, де в одній змішаній зграї часто можна побачити кілька видів, а також в сельві Амазонії та в атлантичних лісах на сході Бразилії. Танагри віддають перевагу густим вологих тропічним лісам, хоча деякі види трапляюится і у більш відкритих середовищах. Вони живляться плодами, які становлять від 53 до 86% їх раціону, а також комахами, яких ловлять в польоті або шукають серед листя, причому спосіб живлення комахами у різних видів є відмінним. Деякі танагри видають характерні крики, однак загалом їхні голоси не надто виділяються.
Самиці танагр будують чашоподібні гнізда і розміщують їх серед густої рослинності. Вони зазвичай відкладають 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 15-16 днів після вилуплення. Самці і самиці годують пташенят комахами і плодами. Деяким видам танагр притаманний колективний догляд за пташенятами.
Виділяють двадцять сім видів:[17]
За результатами молекулярно-генетичного дослідження 2014 року, яку показало, що рід Tangara був поліфілітичним[18], низку видів, які раніше відносили до роду Tangara, було переведено до родів Ixothraupis, Chalcothraupis, Poecilostreptus і Stilpnia[19][20].
Наукова назва роду Tangara походить від тупійського слова, що означало "танцюрист, той, хто обертається". Воно початково використовувалось для позначення манакінів, однак пізніше (Marcgrave, 1648) почало використовувавтися на позначення інших яскравих, схожих на в'юрків птахів[21].
Ch.L. Brehm: Handbuch für den Liebhaber der Stuben-, Haus- und aller der Zähmung werthen Vögel: enthaltend die genauesten Beschreibungen von 200 europäischen Vögelarten und eine gründliche, auf vielen neuen Beobachtungen beruhende Anweisung, die in- und ausländischen Vögel zu fangen, einzugewöhnen, zu füttern, zu warten, fortzupflanzen, vor Krankheiten zu bewahren und von denselben zu heilen. Ilmenau: Druck und Verlag von Bernh. Friedr. Voigt, 1832, ss. xxi, 392. L. Agassiz: Nomenclator zoologicus: continens nomina systematica generum animalium tam viventium quam fossilium, secundum ordinem alphabeticum disposita, adjectis auctoribus, libris, in quibus reperiuntur, anno editionis, etymologia et familiis, ad quas pertinent, in singulis classibus. Soloduri: Jent et Gassmann, 1842–1847, s. 60. H.G.L. Reichenbach: Avium systema naturale. Das natürliche system der vögel mit hundert tafeln grösstentheils original-abbildungen der bis jetzt entdecken fast zwölfhundert typischen formen. Vorlaüfer einer iconographie der arten der vögel aller welttheile. Dresden und Leipzig: Expedition der vollständigsten naturgeschichte, 1850, ss. lxxvii.
P.L. Sclater: Tanagrarum catalogus specificus. Basingstoke: P.L. Sclater, 1854, ss. 13, 16.
S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 213–216, 218–222, 226–227, 231, 233, 235–236, 239, 241. ISBN 978-84-96553-78-1. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 червня 2022. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae - Resurrect Ixothraupis Bonaparte 1851, for Tangara punctata, T. varia, T. rufigula, T. xanthogastra, and T. guttata. Recognize newly named Poecilostreptus for Tangara palmeri (and extralimital T. cabanisi); resurrect Chalcothraupis Bonaparte 1851 for Tangara ruficervix; and recognize newly named Stilpnia for Tangara cyanoptera, T. larvata, T. nigrocincta, T. cyanicollis, T. preciosa, T. peruviana, T, meyerdeschauenseei, T. vitriolina, T. cucullata, T. cayana, T. viridicollis, T, phillipsi, T. argyrofenges, and T. heinei // South American Classification Committee. — 2016. — Iss. Propuesta (730.19 y 20).
