Строфарія

Строфарія (Stropharia) — рід грибів родини Strophariaceae. Назва вперше опублікована 1872 року.^[6]

? Строфарія
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota) Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Строфарієві (Strophariaceae) Рід: Строфарія (Stropharia) (Fr.) Quél., 1872
Синоніми
* Agaricus [1] Stropharia [2] Stropharia [3] Psilocybe [4] Geophila [5]
Посилання
Вікісховище: Stropharia EOL: 19594 NCBI: 68745 MB: 18613 IF: 18613

Назва

Родова назва цих грибів походить від грецького слова "строфос", що означає "пояс", "перев'язь", і обумовлена наявністю у видів цього роду великого, плівчатого кільця на ніжці, що довго зберігається. Рід містить близько 15 видів.

Опис

Шапинка строфарій напівкулькоподібна, більш-менш м'ясиста, клейка, частіше слизова, водяниста, дуже рідко суха. За забарвленням - жовто-вохряної або рідше зеленувато-сірих відтінків. Ніжка зазвичай центральна. У молодого плодового тіла завжди є покривало. При розгортанні шапинки воно залишається у вигляді кільця на ніжці. Пластини, приросли до ніжки, спочатку светлі, потім темніють до майже чорних.

Поширення та середовище існування

За ареалу вони майже космополіти, за способом харчування — сапрофіти. Поселяються ці гриби на землі (Stropharia aeruginosa), на деревині (Stropharia hornemannii), на різних рослинних рештках (Stropharia rugosoannulata), деякі (копрофіли) ростуть на гною (Stropharia semiglobata), зустрічаються на луках, в степах, в різних типах лісу.

В Україні зростають:

• Stropharia aeruginosa — Строфарія синьо-зелена, Кільцевик синьо-зелений^[7]
• Stropharia albonitens  — Строфарія білоблискуча, Кільцевик білоблискучий^[8]
• Stropharia caerulea — Строфарія небесно-синя, Кільцевик небесно-синій, Строфарія коричневоспорова^[9]
• Stropharia coronilla — Строфарія корончаста, Кільцевик корончастий, Строфарія руда, Строфарія прикрашена^[10]
• Stropharia inuncta — Строфарія масляниста, Кільцевик маслянистий, Строфарія пофарбована, Строфарія маслянистоблискуча^[11]
• Stropharia melanosperma — Строфарія чорноспорова, Кільцевик чорноспоровий^[12]
• Stropharia rugosoannulata — Строфарія зморшкувато-кільцева, Кільцевик зморшкувато-кільцевий^[13]

Практичне використання

Багато видів строфарій їстівні, використовуються після 15-ти хвилинного відварювання, вареними, смаженими. Шкірку перед приготуванням бажано знімати. Серед них Stropharia aeruginosa, Stropharia caerulea, Stropharia coronilla, Stropharia melanosperma, Stropharia rugosoannulata.^{[13][12][10][9][7]}

З 1969 р строфарія зморшкувато-кільцева стала одним з культивованих грибів. З огляду на велику зацікавленість грибоводов-любителів, фахівці НДР поставили собі за мету підшукати такий гриб, який був би не вимогливий до умов вирощування і який можна було б легко культивувати в невеликих господарствах. Після ряду експериментів зупинилися на строфарії. Перші ж досліди в закритому ґрунті і на відкритих ділянках показали, що цей гриб має деякі переваги перед широко поширеними в культурі печерицями. По-перше, субстрат для цього гриба (солома і відходи льону) легкодоступний і дешевий. По-друге, субстрат не вимагає спеціальної підготовки (компостування) і потребує тільки в зволоженні. По-третє, гриб стійкий до високої температури, низької вологості повітря тощо. Тому його можна вирощувати не тільки в закритих приміщеннях, але і в відкритому ґрунті, роблячи легкі укриття. Посадковим матеріалом є свіжа стерильна грибниця, що вирощується в лабораторії. Середній урожай грибів 3-4 кг на 1 м².

Отруйним представником цього роду є гриб з дуже великим плодовим тілом — строфарія Горнеманна (Stropharia hornemannii). Зростає гриб в хвойних лісах на ґрунті, біля основи пнів і навіть на деревині, що розкладається. Шапинка його діаметром 4-12 см, слизова, гладка. У молодих екземплярів вона жовто-коричнева, у зрілих — лілово-темно-сіра. М'якоть біла. Пластинки спочатку білі, до зрілості майже чорні з фіолетовим відтінком. Ніжка біла, з білим буріючим кільцем. Нижче кільця ніжка покрита великими білими пластівчастими лусочками, які зазвичай зберігаються.^[14]

Галерея

• 
  Stropharia aeruginosa
• 
  Stropharia ambigua
• 
  Stropharia inuncta
• 
  Stropharia rugosoannulata

Примітки

1. subgen. Stropharia Fr., Summa vegetabilium Scandinaviae 2: 295 (1849)
2. subgen. Stropharia (Fr.) Quél.: 141 (1872)
3. subsect. Stropharia (Fr.) Quél.: 141 (1872)
4. subgen. Stropharia (Fr.) Noordel., Persoonia 16 (1): 127 (1995)
5. Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 111 (1886)
6. Stropharia. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 1 травня 2019.
7. Світ грибів України » Stropharia aeruginosa (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
8. Світ грибів України » Stropharia albonitens (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
9. Світ грибів України » Stropharia caerulea (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
10. Світ грибів України » Stropharia coronilla (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
11. Світ грибів України » Stropharia inuncta, Строфарія масляниста (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
12. Світ грибів України » Stropharia melanosperma, Строфарія чорноспорова, Кільцевик чорноспоровий (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
13. Світ грибів України » Stropharia rugosoannulata, Строфарія зморшкувато-кільцева, Кільцевик (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
14. Порядок Агариковые, или Пластинчатые (Agaricales) (Л. В. Гарибова). Архів оригіналу за 16 липня 2020.

Джерела

• Quélet, L. 1872. Les Champignons du Jura et des Vosges. Mémoires de la Société d'Émulation de Montbéliard. ser. 2, 5:43-332 - P.141