Самуїл Ґотліб Ґмелін

Самуель Ґотліб Ґмелін (нім. Samuel Gottlieb Gmelin; нар. 23 липня 1745(17450723) — 27 липня 1774) — учений, природознавець-мандрівник. Німець за походженням. Член Петербурзької АН (1767).

Самуїл Ґотліб Ґмелін
нім. Samuel Gottlieb Gmelin
Народився	4 липня 1744(1744-07-04)[1][2][3] Тюбінген, Німеччина
Помер	27 липня 1774(1774-07-27)[1][2][…] (30 років) Akhmedkentd, Росія
Країна	Російська імперія
Діяльність	мандрівник-дослідник, ботанік, птеридолог, орнітолог, ентомолог, лікар, викладач університету
Галузь	ботаніка
Alma mater	Тюбінгенський університет[4]
Науковий керівник	Йоганн Ґеорґ Ґмелін
Вчителі	Йоганн Ґеорґ Ґмелін і Філіп Фрідріх Ґмелін[5]
Знання мов	німецька[6]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Членство	Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Батько	Йоганн Конрад Ґмелін
Брати, сестри	Крістіан Ґотліб Ґмелін
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґмелін.

Біографічні відомості

Народився в м. Тюбінген (Німеччина). Жив із 1767 року у Російській імперії, куди був запрошений як учений. У 1768–74 роках за дорученням академії здійснив подорож по Південній Росії, Україні та Кавказу, досліджував басейн Дону, пониззя Волги, узбережжя Каспійського моря, Кавказ і степову Україну. Матеріали узагальнив у 4-томнику «Подорож по Росії для дослідження трьох царств природи» (опубл. 1770–84 німецькою мовою; російський переклад 1771–85), який є цінним історико-географічним, економічним та етнографічним джерелом для вивчення згаданих територій. У ньому містяться також цікаві відомості про природу, даються описи тваринного світу. У 4-му томі, опублікованому 1784, вміщено щоденник останньої подорожі Ґмеліна та його біографія. На основі зібраного під час подорожі по Російській імперії лексичного матеріалу він склав «Російсько-турецько-персько-гилянський глосарій» (бл. 200 слів). Помер у Дагестані, на Північному Кавказі.

Див. також

• Список ботаніків за скороченням

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.

   d:Track:Q3407324
3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.

   d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #116685158 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

   d:Track:Q829984
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. IPNI,  S.G.Gmel.

Джерела та література

• Пінчук Ю. А. Гмелін Самуель Готліб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 126. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання

• Ґмелін (Gmelin) Самуель Ґотліб // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ґмелін Самуель Ґотліб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 295. — 1000 екз.